Нефритові диски Стародавнього Китаю: вчені досі не можуть пояснити призначення скарбів неоліту

Нефрит, цінний твердий камінь, що складається з різних силікатних мінералів, зазвичай безбарвний, але часто набуває смарагдово-зеленого відтінку через домішки, такі як хром. Він зустрічається у двох основних формах: нефрит і жадеїт. Надзвичайна твердість нефриту є викликом для ремісників, тому дивно, чому стародавні мешканці Китаю епохи неоліту обрали саме цей матеріал для своїх творінь, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вважається, що в епоху відсутності металевих інструментів виготовлення таких артефактів вимагало б дуже багато часу та зусиль. Неминуче виникає питання: навіщо вкладати такі значні ресурси в їхнє виробництво?

Нефритові диски, або бі, походять від культури Лянчжу, що процвітала в період пізнього неоліту приблизно з 3300 по 2300 рік до нашої ери. Археологічні знахідки цієї культури свідчать про їхню майстерність у різних галузях, включаючи ткацтво, лакування та дерев'яне будівництво з використанням врізних і тенонових з'єднань.

Проте нефритові артефакти, зокрема диски конг і бі, демонструють рівень витонченості, який справді вражає уяву. Ці нефритові артефакти, які, як вважається, призначалися для церемоніальних цілей. Багато з них містять символи, пов'язані з небесними явищами.

Диски знайдені в численних елітних гробницях, що охоплюють період від культури Хуншань (3800 — 2700 рр. до н. е.) до культури Лянчжу (3000 — 2000 рр. до н. е.). Вони були на тілах померлих: над головою, на грудях і під ногами представників китайської еліти.

Деякі теорії припускають, що нефритові диски слугували провідниками для душ померлих, допомагаючи їм у подорожі до потойбічного світу. Інша гіпотеза стверджує, що нефрит запобігав розкладанню плоті, що вказує на його роль у ритуалах чи практиках, пов'язаних з переходом до потойбічного світу.

Одне з правдоподібних пояснень значення цих кам'яних дисків полягає в їхньому потенційному зв'язку з божествами. Інші припускають, що вони символізують сонце або колесо, втілюючи циклічність існування, від життя до смерті і відродження.

Присутність небесних символів на цих дисках натякає на можливий зв'язок з небесними силами або циклічним розвитком життя, смерті та оновлення. Ці символи, які могли представляти зірки, сузір'я або інші небесні тіла, вказують на віру в безперервність існування після смерті. Наносячи ці символи на диски, представники культури Лянчжу, можливо, прагнули висловити своє розуміння вічної подорожі життя через різні його фази.

Альтернативна гіпотеза проводить паралелі між нефритовими дисками та стародавніми ритуалами, що стосуються підкорення та динаміки влади. Історичні записи свідчать, що ці диски відігравали певну роль під час конфліктів, коли переможена сторона віддавала Нефритові диски на знак покори переможцю.

Це показує виняткову цінність, яку приписують цим дискам, і передбачає значення, що виходить за межі простої орнаментики. Це викликає незвичайні питання щодо їхньої потенційної ролі в дипломатії, суспільній ієрархії та складній взаємодії влади і ритуалу.

Крім того, дехто порушив питання про можливість зв'язку між Нефритовими дисками та загадковою історією каменів Дропа. Ці дископодібні камені, яким нібито 12 000 років, начебто знайшли в печері в горах Баян-Кара-Ула на кордоні між Китаєм і Тибетом. Чи може існувати зв'язок між нефритовими каменями Лянчжу і каменями Дропа?

Смітсонівський інститут виявив глибокий інтерес до нефритових дисків, інвестуючи значні ресурси в їхнє дослідження. Їх колекція налічує понад 150 цих загадкових артефактів, що підкреслює незмінну привабливість та інтригу, які оточують ці стародавні реліквії.

Раніше Фокус писав про капсулу часу печери Теопетра: як збереглася найдавніша у світі споруда, створена людиною.