Ввижаються всюди. Учені назвали людей, які з більшою ймовірністю побачать лик Ісуса на тості
Дослідження показує, що існує одна категорія людей, яка більш схильна до здатності бачити знайомі обличчя в предметах повсякденного вжитку.
Чи-то хмара, чи-то шматок деревної кори, чи-то слайс цибулі, чи тост, що підсмажували на сніданок, — дехто з нас здатен бачити в цих простих і вельми несподіваних місцях знайомі обличчя. Це явище давно відоме та називається парейдолією, проте тепер учені встановили категорію людей, яка найбільш до неї схильна, пише Daily Mail.
Парейдолія — це явище, коли люди ідентифікують впізнавані зображення у випадкових об'єктах або візерунках світла. Наприклад, дехто здатен помітити лик Христа на підсмаженому шматочку хліба, тоді як інший помітить обрис обличчя на скелі, айсбергу, хмарі або навіть якомусь овочі.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У новому дослідженні вчені з Університету Квінсленду (Австралія) зосередилися на розумінні того, наскільки наша чутливість до облич є стабільною впродовж усього дорослого життя. Дослідники виявили, що жінки, які щойно народили, більш схильні до парейдолії.
У новому дослідженні взяла участь 401 жінка. Усіх учасниць розділили на три групи: які вагітні, які народжували протягом 12 останніх місяців, і ті, хто не належав до перших двох категорій. Усім реципієнткам показали серію зображень, яка включала "очевидні" обличчя в овочах або скельних утворень, а також "складні обличчя" в листі або вогні.
Результати дослідження свідчать про те, що жінки, які нещодавно народили дитину, частіше бачили обличчя в обох категоріях зображень, ніж жінки в інших групах. Так учені дійшли висновку, що жінки в ранньому материнстві чутливіші до облич, що потенційно сприяє встановленню соціальних зв'язків.
Зазначимо, що раніше парейдолію було пов'язано з деменцією, хворобою Паркінсона та посиленням почуття самотності. Автори дослідження вважають, що кількісна оцінка чинників, які пророкують зміни в цій чутливості до осіб, може мати важливе значення для вирішення, чи є парейдолія просто кумедним побічним ефектом гіперчутливості до осіб, чи її все ж таки можна використовувати в медичних цілях. Наприклад, вона може стати діагностичним інструментом, який буде використаний для моніторингу прогресування захворювання, а також виявлення психічних захворювань.
До речі, більш раннє дослідження також показало, що обличчя, помічені на неживих предметах, із більшою ймовірністю сприйматимуться як чоловічі.
Раніше Фокус писав про те, що вчені визначили вік і стать осіб, яких не існує.