Покращать електроніку та медичну діагностику: визначено лауреатів Нобелівки з фізики

Науковці П'єр Агостіні, Ференц Краус і Анн Л'Юйє отримали Нобелівську премію з фізики 2023 року за створення технології надкоротких лазерних імпульсів, які можуть вловлювати процеси всередині атомів і молекул. Про це сьогодні, 3 жовтня, повідомила Шведська королівська академія наук, пише агентство Reuters.

Як заявив Нобелівський комітет, підкреслює агентство, дослідження цих учених, які вони проводили незалежно одне від одного, дадуть змогу людству поліпшити медичну діагностику та електроніку за допомогою нових інструментів, що допомагають вивчати рух електронів усередині атомів.

"Здатність генерувати аттосекундні імпульси світла відчинила двері в крихітному, надзвичайно крихітному масштабі часу, а також відчинила двері у світ електронів. Аттофізика дає можливість зрозуміти механізми, якими керують електрони. Наступним кроком стане їхнє використання", — сказала Єва Олссон, голова Нобелівського комітету з фізики.

Вона додала, що раніше вважалося неможливим побачити зміни в електронах, проте використання аттосекундних імпульсів змінило ситуацію. Олссон як приклад навела новий метод діагностики in vitro для виявлення молекулярних слідів захворювання у зразках крові.

Нобелівська премія з фізики — що відомо

П'єр Агостіні та Анн Л'Юйє народилися у Франції, а зараз працюють у США та Швеції відповідно: Агостіні — професор Університету штату Огайо; Л'Юйє працює в Лундському університеті у Швеції. Уродженець Угорщини Ференц Краус є директором Інституту квантової оптики Макса Планка в Німеччині.

Успішні експерименти тріо лауреатів фактично заклали основу нового наукового напряму — аттосекундної фізики, де аттосекунда є однією трильйонною часткою секунди. У таких мікровеличинах можна вимірювати процеси, що відбуваються з матерією на рівні атомів і молекул.

У 2022 році Нобелівську премію з фізики отримали Ален Аспе, Джон Клаузер і Антон Цайлінґер. У такий спосіб було відзначено їхню роботу щодо квантової заплутаності, де дві частинки пов'язані незалежно від простору між ними, що свого часу спантеличило самого Альберта Ейнштейна, який одного разу назвав це "моторошною дією на відстані".

2021 року Нобелівську премію в галузі фізики присудили німецькому вченому Клаусу Гассельману, італійцю Джорджо Паризі та американцю японського походження Сюкуро Манабе. Гассельман і Манабе були удостоєні премії за фізичне моделювання земного клімату, кількісний аналіз варіацій і надійний прогноз глобального потепління. Паризі отримав нагороду за відкриття того, як безлад і флуктуації взаємодіють у фізичному вимірі на масштабах від атомів до планет.

Нобелівська премія з фізики стала другою премією, присудженою цього тижня. Спочатку, як писав Фокус, її в галузі медицини і фізіології отримали угорська вчена Каталін Каріко та її американський колега Дрю Вайсман. Премію було присуджено за відкриття молекул мРНК, які проклали шлях до створення вакцин проти COVID-19.

Нобелівська премія була створена з волі винахідника динаміту, філантропа і бізнесмена Альфреда Нобеля. З 1901 року премії його імені присуджуються за досягнення в галузі науки, літератури та миру і вважаються найвищою нагородою для вчених у всьому світі.

Фізика була галуззю знань, яку Нобель насамперед згадав у своєму заповіті 1895 року. Починаючи з 1901 року, першого вручення Нобелівських премій у галузі фізики, лауреатами стали 222 людини, а премію присуджували 116 разів.

Завтра, 4 жовтня, стануть відомі Нобелівські лауреати з хімії, 5 жовтня — з літератури, 9 жовтня — з економіки. А в п'ятницю, 6 жовтня, Нобелівський комітет в Осло оголосить, кому присудять премію миру-2023.

Нагородження відбувається зазвичай 10 грудня, у день смерті Альфреда Нобеля. Лауреати отримають грошову премію, яку цього року збільшено до 11 мільйонів шведських крон, що становить приблизно 1 мільйон доларів, дипломи та золоті медалі.

Нагадаємо, Фокус повідомляв, що букмекери назвали фаворитів на Нобелівську премію миру — президента України Володимира Зеленського та російського опозиціонера Олексія Навального.