Отбросило на 5000 км. Стеклянные осколки извержения вулкана найдены во льдах Антарктиды
Приблизно 2000 років тому вони з неймовірною силою були викинуті з вулкана, а потім провели тисячоліття в кайданах 280-метрового льоду.
Майже 2000 років тому Рим перебував на піку свого розвитку, а на Північному острові Нової Зеландії сталося виверження вулкана — його сила була настільки велика, що ця подія затьмарила землі імперії, розташовані за півсвіту, пише Science Alert.
Через тисячі років і 280 метрів антарктичного льоду вчені виявили шість унікальних осколків скла, що утворилися в результаті вибуху і були відкинуті на неймовірні 5 000 кілометрів на південь. До речі, існує також сьомий осколок раннього виверження того самого вулкана, який зрештою допоміг дослідникам визначити їхнє точне походження, а також точний час цього стародавнього пробудження вулкана.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами провідного автора дослідження, кандидата наук в Університеті Те Херенга Вака-Вікторія в Веллінгтоні, вченого-еколога Стівена Пива, у сукупності їм із командою вдалося виявити сім осколків — разом вони являють собою "унікальний і незаперечний подвійний відбиток вулкана Таупо як джерела".
Зазначимо, що вулкан Таупо є активним останні майже 300 000 років, проте вчені ніяк не могли визначити час його останнього великого виверження, яке стало одним із наймасштабніших на Землі за останні 5 000 років. Історичні записи Стародавнього Риму та Китаю, що описують події 186 р. н. е., дали змогу вченим припустити, що саме це суперсильне виверження вулкана "затуманило їхнє небо". У записах ідеться про те, що Сонце набуло криваво-червоного відтінку, а небеса палали, крім того, довкола не вистачало світла.
Ці описи досить яскраві, проте вони, на жаль, не відповідають геологічним даним. Вчені вивчили відкладення сірки в крижаних кернах з Антарктиди та Гренландії — це дало змогу звузити час виверження Туапо приблизно до 230 р. н.е., плюс-мінус кілька десятиліть.
Дослідники також провели радіовуглецевий аналіз колод дерев, які були поховані під гарячими вулканічними потоками. У результаті їм вдалося уточнити час приблизно до 232 року нашої ери. Після вчені вивчили плоди та насіння цих збережених дерев і змогли встановити, що виверження, ймовірно, відбулося наприкінці літа або восени, проте рік все ще залишався загадкою.
Під час нового дослідження Пива з командою вивчили крижаний керн завдовжки 764 метри, витягнутий із льодовикового щита Росса в Західній Антарктиді. Відомо, що він зберігає в собі кліматичну інформацію за останні 83 000 років.
На глибині 279 метрів учені виявили 7 осколків скла довжиною від 10 до 20 мікронів, утворених із гранітоподібного мінералу ріоліту. Команда провела геохімічний аналіз осколків і виявили, що він повністю відповідає зразкам виверження стародавнього вулкана в Новій Зеландії. Особливу увагу дослідників привернув один осколок — він відповідав вулканічному склу, яке утворилося внаслідок більш раннього, але значно масштабнішого виверження вулкана Таупо, що сталося 25 600 років тому.
Автори дослідження вважають, що ці осколки скла перебували у вулкані Таупо, а в момент виверження вулкана їх викинуло в стратосферу Землі разом із недавно утвореними осколками скла. Цікаво, що шлейф вулкана виявився таким потужним, що буквально відкинув осколки на відстань понад 5 000 кілометрів.
Раніше Фокус писав про те, що під крижаним щитом Антарктиди знайдено "трубопровід": простягається на 460 км і прискорює танення.