Знайшла на подвір'ї: місцева жителька передала українську етнічну прикрасу "царицю" до музею
Полтавський краєзнавчий музей поповнив свою колекцію дукачем — прикрасою, яка датується приблизно XVIII-XIX століттями.
Завдяки щедрості місцевої жительки Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського отримав чудовий артефакт напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці. Ганна Нечай із села Терентіївка, що на Полтавщині, передала до музею дукач, який вона знайшла на власному подвір'ї біля річки Свинківка. Про це музей повідомив у своєму телеграм-каналі.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Дукачі — шийні прикраси, які були досить популярними наприкінці XVIII — на початку XIX століття на Наддніпрянщині, зокрема й на Полтавщині. Місцеві ювеліри часто виготовляли їх з міді, і вони, як правило, мали петлю для носіння. Більшість цих дукачів були кустарними, зі значними варіаціями і часто були копіями пам'ятних медалей.
Вони часто мали різну тематику. На переданому до музею дукачі зображено погруддя жінки, яку часто називають "царицею". На зворотному боці — лита сцена, відома як "Благовіщення", термін, який використовували ювеліри та власники таких прикрас у минулому.
Також дукачі часто виготовляли з монет, зокрема мідних та срібних. Сама назва, як вважають дослідники, пішла від венеційського "дукатус", золотої монети, яка довший час була еталоном, оскільки мала сталу вагу та пробу протягом кількох століть.
Цей артефакт — погляд на історію декоративного мистецтва в регіоні. Місцеві ювеліри створювали свої унікальні версії цих орнаментів, черпаючи натхнення з різних джерел. Ці дукачі були не просто модними аксесуарами, вони мали культурне та історичне значення, відображаючи мистецькі смаки свого часу.
Віднайдений дукач поповнив колекцію Полтавського краєзнавчого музею, збагативши наші уявлення про місцеві ремісничі та мистецькі традиції. Він є свідченням творчості та майстерності майстрів минулого і відкриває нам вікно в моду та культуру тих часів.
Цей щедрий дарунок поповнив колекцію музею, та, ймовірно, стане цінним джерелом для дослідників та ентузіастів, які цікавляться історією декоративно-ужиткового мистецтва Наддніпрянщини. Таке нагадування про багату культурну спадщину Полтави та важливість збереження цих артефактів серед громадськості.
Раніше Фокус писав, чому брошка "Чеддер" дуже важлива для Британії.
А також ми розповідали про втрачену спадщину правительки Хіміко. В Японії знайдено сто бронзових дзеркал.