Засмоктує рутина. Учені розповіли, чому з віком час летить занадто швидко
Дослідники вважають, це відбувається через те, що в нашому житті з кожним новим роком стає все менше великих знакових подій.
Існує приказка про те, що "час летить" і, схоже, з віком вона стає все більш реальною. У якийсь момент ви недбайлива дитина, а потім, в одну мить, ви доросла людина з безліччю обов'язків, пише Daily Mail.
Дослідникам ще належить відповісти на запитання, чому здається, що наше життя проходить повз нас, проте вони все ж змогли сформулювати теорію. На думку професорки психології Мічиганського університету Сінді Лустінг, основна причина полягає в тому, що з віком наше життя зазвичай стає дедалі більш структурованим навколо рутини, тоді як великих знакових подій стає дедалі менше. До слова, саме ці події люди використовують для того, щоб розмежувати різні епохи "нашого життя".
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У дитинстві в людини ще зовсім мало досвіду, про який вона могла б розмірковувати. Фактично для п'ятирічної дитини один рік є 20% її життя, наповненого пізнання навколишнього світу. Водночас для 50-річної людини, 1 рік становить лише 2% її життя, причому нових вражень, ймовірно, набагато менше.
За словами Лустінг, у нашому мозку поєднуються дні та тижні, а тому може здаватися, що все зливається воєдино. Вчені вже знають, люди вимірюють час пам'ятними подіями, при цьому з віком їх стає все менше — саме тому більшість людей краще пам'ятають те, що робили лише один раз у житті, а не сотню.
Утім, існує й інша теорія, вона походить від Андріана Бежана з Університету Дюка. Ця теорія припускає, що швидший плин часу зумовлений старінням мозку. Дослідження Бежана було опубліковано 2019 року і в ньому йдеться, що з віком наше сприйняття життєвого досвіду може спотворюватися, водночас нашому мозку потрібно більше часу для опрацювання нових уявних образів.
Водночас на думку вченого, у більш ранньому віці мозок може сприймати нову інформацію швидше, оскільки здатний обробляти більше за той самий період часу. У результаті в дитинстві дні здаються довшими, ніж у більш дорослому віці.
Вчені припускають, що фізичні зміни в наших нервах і нейронах відіграють важливу роль у тому, як ми сприймаємо час у міру старіння. З роками структури стають дедалі складнішими і деградують, створюючи більший опір одержуваним електричним сигналам. Ключова гіпотеза припускає, що саме деградація цих ключових функцій призводить до зниження швидкості, з якою наш мозок отримує і обробляє нову інформацію.
За словами Бежана, раніше вчені вже виявили, що немовлята рухають очима набагато частіше, ніж дорослі. Це пов'язано з тим, що вони швидше обробляють зображення. З віком це опрацювання все більше сповільнюється і вже в літньому віці нам справді може здаватися, що час тече набагато швидше.
Утім, наукова спільнота так і не досягла консенсусу. Вченим все ще належить поставити крапку в цьому складному питанні.
Раніше Фокус писав про те, що вчені стверджують, що звернули старіння назад: що відомо.