Нові заяви про 27-тисячолітню індонезійську піраміду розпалюють суперечки: що з нею не так

Нещодавно опублікована стаття викликала широку дискусію серед експертів з археології та геології. Дослідження, проведене групою індонезійських дослідників, припускає, що поховані скельні утворення на доісторичному місці Гунунг Паданг на Західній Яві можуть насправді бути величезною рукотворною пірамідою, вік якої сягає 27 000 років, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ці твердження не є новими. Хоча на їхню підтримку з'явилися важливі докази, включно з тестами на датування, цю теорію, що, можливо, не дивно, основна наукова спільнота відкинула. Адже вони спростовують уявлення про те, що суспільство, яке будувало піраміди, могло існувати в Індонезії чи деінде до кінця останнього Льодовикового періоду в 10 000 р. до н. е.

Індонезійська команда під керівництвом доктора Денні Хілмана Натавіджаджа з Індонезійського дослідницького центру природних катастроф стверджує, що на місці Гунунг Паданг є чотири шари мегалітичних кам'яних споруд, збудованих протягом тисяч років на вершині згаслого вулкана.

Немає жодних сумнівів, що два верхні шари Гунунг Паданг складаються з кам'яних колон, стін, доріжок і просторів, навмисно збудованих. Однак суперечки виникають щодо глибших структур.

Хоча індонезійські дослідники припускають, що це — піраміда, загальноприйнято вважати, що це не фундамент індонезійської піраміди, а природні скельні утворення, створені минулою вулканічною активністю і залишилися незайманими.

Якщо гіпотеза все ж правдива, це означатиме, що в Індонезії будівельники працювали з важким камінням задовго до того, як вони з'явилися в Єгипті, де 4600-річна піраміда Джосера вважається найстарішою в країні.

Якби вони існували, ці індонезійські піраміди випередили б навіть експертів з монументального будівництва, відповідальних за створення найдавнішої з відомих у світі мегалітичних споруд у Гебеклі-Тепе в Туреччині приблизно за 9 000 років до нашої ери.

Однак багато експертів досі скептично налаштовані і заперечують існування розвинених цивілізацій у Льодовиковий період. Доктор Лутфі Йондрі заперечує теорію свого колеги, посилаючись на відсутність доказів того, що стародавні індонезійці володіли високими навичками будівництва.

Нещодавня стаття підтверджує десятирічні дослідження команди, стверджуючи, що шари звели і в різні періоди, а найдавніший шар, ймовірно, створили між 25 000 і 14 000 роками до нашої ери.

"Це дослідження переконливо свідчить про те, що Гунунг Паданг — це не природний пагорб, а пірамідальна споруда. Ядро піраміди складається з ретельно виліпленої масивної андезитової лави (Блок 4), оточеної шарами кам'яних конструкцій (Блок 3, Блок 2 і Блок 1). Вуглецевий радіовуглецевий аналіз також підтверджує довгу історію багатошарової конструкції, що охоплює кілька послідовних періодів", — додає фахівець.

Окрім суперечки про те, чи могли поховані скельні "структури", які здаються геометричними, виникнути під дією природних сил, існує також той факт, що сучасна модель виникнення цивілізації не вписується в теорії доктора Натавіджаджа.

Доктор Білл Фарлі, археолог з Університету штату Коннектикут у Нью-Гейвені (Southern Connecticut State University), каже, що нове дослідження не надає доказів того, що під час останнього Льодовикового періоду існувала якась розвинена цивілізація. Археологічні дані свідчать про те, що 12 000 років тому існували лише суспільства мисливців-збирачів.

Слід зазначити, що, попри суперечки, спричинені заявами про індонезійську піраміду, доктор Денні Хілмана Натавіджаджа має бездоганну репутацію. Він здобув ступінь доктора філософії в Каліфорнійському технологічному інституті (CalTech), працював старшим геологом в Індонезійському центрі геотехнічних досліджень і був дійсним членом Індонезійського інституту наук.

"Ми дійсно відкриті для всіх дослідників з усього світу, які хотіли б приїхати до Індонезії і провести деякі дослідження на Гунунг Паданг, — сказав доктор Натавіджаджа. — Ми дуже мало знаємо про нашу людську історію".

Насамкінець, дебати точаться навколо того, чи є утворення на Гунунг Паданг природними, чи створеними людиною. Знахідки кидають виклик усталеним історичним хронологіям, спонукаючи до переоцінки стародавніх цивілізацій і людських можливостей.

Раніше Фокус писав, який народ першим почав зводити піраміди.

А також ми розповідали про часовий парадокс: як написи часів Македонського опинилися в шумерському храмі віком 4 тис. років.