30-метрові хвилі накочуються на Нову Зеландію кожні 580 років: що змушує їх повертатися
Дослідники використовували новий метод оцінки ризику цунами та виявили щось цікаве — гігантські хвилі рухаються циклічно.
Під час дослідження вчені використовували новий метод вивчення модельованих землетрусів, щоб визначити можливі ризики цунамі для Північних і Південних островів Нової Зеландії. У результаті їм вдалося виявити, що гігантські хвилі цунамі висотою 28 метрів можуть набігти на деякі райони Нової Зеландії, пише Live Science.
Команда з Університету Вікторії у Веллінгтоні виявила, що гігантські хвилі, ймовірно, хлинуть на північно-східне узбережжя Північного острова. Передбачається, що це пов'язано з місцем під товщею води, де Тихоокеанська плита пірнає під Австралійську тектонічну плиту. До того ж ця зона субдукції Хікуранги розташована недалеко від берега Нової Зеландії, чим ставить її в уразливе становище.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Автори дослідження виявили, що гігантські хвилі цунамі, які накочуються на деякі частини Нової Зеландії, пов'язані з подіями в цій зоні субдукції — між цими двома подіями занадто короткий проміжок часу.
Тепер учені наголошують, що через близькість Нової Зеландії до зон субдукції, здатних спричинити землетруси та породити неймовірні цунамі, важливо розуміти ризик, на який наражаються місцеві жителі внаслідок виникнення величезних хвиль.
У більш ранніх дослідженнях вчені, як правило, використовували історичні землетруси, щоб розпізнати ризики. За словами старшої авторки дослідження, геофізикині Марти Севідж, проблема полягала в тому, що історичні записи містять дані лише за останні 150 років, тому науковці використали інший метод. Під час дослідження вони звернулися до синтетичних землетрусів.
Вчені використовували комп'ютерні моделі, в які додали все, що сьогодні відомо науці про геометрію і фізику систем розломів, зокрема:
- розташування розломів;
- ступінь тертя.
Далі вони використовували моделювання землетрусу протягом останніх десятків тисяч років, щоб зрозуміти, як часто відбуваються найсильніші з них. За словами Севідж, цей метод не є ідеальним, проте він здатний доповнити історичні та геологічні дані, які сьогодні мають науковці.
Загалом ученим вдалося створити каталог змодельованого часу за останні 30 000 років, зосереджений на системах розломів навколо Нової Зеландії. Загалом їм вдалося виявити 2 585 землетрусів магнітудою від 7 до 9,25.
Модель, яку використовувала команда, також припускає, що найнебезпечнішою ділянкою для Нової Зеландії є зона субдукції Хікурангі — фактично вона і є джерелом неймовірних землетрусів цунамі поблизу Нової Зеландії. Ще однією небезпечною точкою вважається зона субдукції Тонга-Кермадек на північ від Північного острова, яка також здатна генерувати масштабні землетруси та цунамі.
Результати аналізу вчених показують, що максимальна висота цунамі становить 28 метрів, що, ймовірно, з'явилося, в результаті землетрусу силою 9,13 бала приблизно за 634 кілометри на північний схід від Окленда в південній частині Тихого океану.
Автори також виявили, що цунамі заввишки майже 5 метрів накочуються на Нову Зеландію приблизно кожні 77 років, а з хвилею понад 15 метрів — кожні 580 років.
Раніше Фокус писав про чотириповерхову стіну води: названо найбільшу "хвилю-вбивцю" за всю історію.