Людство зобов'язане своїм життям Місяцю: для цього є вагомі причини

Життя на Землі з'явилося завдяки низці щасливих збігів, і ця удача почалася з появою Місяця. Жодна планета в Сонячній системі не має такого супутника. Людству пощастило, що в нас є Місяць, і можна сказати, ми зобов'язані йому життям, пише Universe Today.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У Меркурія та Венери немає супутників, а в Марса супутники Деймос і Фобос, зовсім не схожі на Місяць ні за формою, ні за розміром. Існує припущення, що це астероїди, які захопила гравітація Марса, і в майбутньому вони вріжуться в планету. У Сонячній системі жодна планета не має такого ж супутника, як Місяць, якщо говорити про співвідношення їхньої маси. Місяць має приблизно 1% маси Землі, і це величезний показник.

Мільярди років тому, коли тільки почала формуватися Сонячна система, Сонце оточували не планети, а планетезималі, тобто скупчення каміння та льоду, які дали початок планетам. Коли ж Земля почала перетворюватися на планету, в неї врізався планетезималь розміром із Марс. Через це частина нашої планети полетіла в космос у вигляді гарячої речовини. Сліди цієї ударної події загублені, але в ядрі Землі є більше важких металів, ніж повинно бути в планети такого розміру. Це означає, що ці елементи потрапили туди з іншого об'єкта.

Коли частина викинутої в космос речовини охолола, то вона набула форми сфери, і так з'явився Місяць. Аналіз місячних порід показує, що супутник складається з тих самих найважливіших компонентів, що й Земля.

Людству та самій Землі пощастило, що є такий супутник. День у день Місяць не чинить істотного впливу на нашу планету. Його вплив можна помітити як мінімум за появою припливів і відливів. І, звичайно ж, уночі Місяць забезпечує нас відбитим від Сонця світлом.

Але якщо в нас не стане Місяця, то Земля буде зовсім іншою. Наша планета обертається навколо своєї осі, але це обертання нахилене щодо руху Землі за орбітою навколо Сонця на 23 з половиною градуси. Через цей нахил існує зміна пір року.

Наша планета могла мати будь-яку орієнтацію, яку забажає. Інші планети мають менший і більший нахил осі, а Уран узагалі має просто неймовірний нахил осі, через що здається, що планета лежить відносно площини орбіти.

І немає нічого, що могло б утримувати цей нахил фіксованим протягом космічного часу. Земля народилася такою, що обертається, але внутрішній устрій її ядра, мантії та кори, а також постійні гравітаційні впливи Юпітера можуть змусити Землю розгойдуватися, злегка змінюючи її нахил.

Якби нахил осі змінювався, то разом із цим значно змінювалися б і пори року. Замість регулярних, передбачуваних змін рік за роком на планеті були б епохи довгого літа чи зими або щось середнє між ними. Ритм пір року дає імпульс життю, яке має свободу рости й розвиватися, і йому не потрібно адаптуватися до великих кліматичних змін, спричинених зміною нахилу осі.

Місяць діє як потужна гравітаційна противага, що стабілізує рух Землі. Надаючи джерело гравітації, зовнішнє по відношенню до нашої планети, внутрішня частина Землі може вільно змінювати свою конфігурацію. Місяць підтримує нашу планету в стабільному стані. А людство може жити в досить комфортних умовах.

Як уже писав Фокус, учені провели нове дослідження зразків породи, доставлених із астероїда Рюгу. Як показують результати, життя у Всесвіті може з'явитися не тільки в теплих регіонах біля зірок, а й у холодніших ділянках космосу.