Розділи
Матеріали

Что общего у человека и животного с самым большим мозгом на Земле: ученые нашли ответ в океане

Тая Кітова
Фото: smithsonianmag | Кашалоти живуть в окремих кланах і ніколи не схрещуються

Дослідники вважають, що кашалоти живуть у кланах із самобутньою культурою, дуже схожою на людську.

Океан вкриває майже третину поверхні Землі та є домівкою для мільйонів різноманітних видів, про які нам все ще відомо занадто мало. Кожне нове дослідження вчених в океані проливає світло на те, як морські мешканці живуть під товщею води. Цього разу дослідження вчених було зосереджене на вивченні тварин із найбільшим мозком на Землі — виявилося, що в них із нами є щось спільне, пише The Guardian.

Під час роботи вчені з Університету Далхаузі в Гліфаксі (Канада) використовували підводні мікрофони та дрони для вивчення звуків, які видають кашалоти. Команда також відстежувала харчові звички та клацання ссавців.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами автора дослідження, що займається вивченням кашалотів, Гела Вайтхеда, спостерігаючи за поведінкою тварин, вони з колегами виявили, що кашалоти організовуються групи чисельністю до 20 000 особин. Автори дослідження вважають, що кожен так званий клан кашалотів використовує власні вібрації та вокалізації — характерні, схожі на азбуку Морзе, послідовності клацань, відомі як коди.

За словами Вайтхеда, завдяки особливим "мовам" кашалотів, подібним до людських діалектів, команда змогла ідентифікувати в Тихому океані 7 окремих кланів кашалотів, загальна чисельність яких становить 300 000 особин.

Дослідники виявили, що особини з різних кланів можуть перетинатися в океані, але ніколи не схрещуються. Почуття ідентичності цих ссавців, із людського погляду, здається майже племінним: окремі клани надзвичайно прагнуть зберегти свої відмінності, хоч і належать одному виду.

Зазначимо, що кашалоти мають найбільший мозок на планеті. Ці тварини здатні досягати близько 15 метрів у довжину, а їхня вага сягає 45 тонн. Вони здатні пірнати до 2 годин у пошуках їжі, а основу їхньої дієти складають кальмари. Також відомо, що кашалоти зустрічаються абсолютно в усіх земних океанах.

Під час дослідження вчені також помітили, що клани кашалотів, схоже, майже повністю складаються із самок. Самці ж час від часу відвідують клан, проводячи з ним не більш ніж кілька годин за раз. Фактично самці в кланах виконують єдине завдання — доставляють сперму, водночас усю "батьківську роботу взяли на себе самки: поки матері телят пірнали за їжею, за ними доглядали "призначені няньки".

Не менш цікавим здається те, що кашалоти, імовірно, ухвалюють рішення, використовуючи консенсус, а зовсім не керівництво зверху вниз. Вайтхед із колегами вважають, що подібна поведінка тварин, імовірно, відіграє важливу роль, оскільки вони подорожують великими зграями, у пошуках джерел їжі, водночас піклуючись про своє потомство й уникаючи хижаків. Основними ворогами кашалотів є косатки, які часом полюють на дитинчат кашалотів.

Під час досліджень учені спостерігали, як кашалотам знадобилося близько години, щоб зробити поворот на 90 градусів, коли вони, імовірно, намагалися домовитися, у якому напрямку варто рухатися. Тепер учені вважають, що демократія китів є вельми "повільною та заплутаною справою", втім, як і людська.

Вайтхед вивчає китів із 1985 року та зазначає, що йому подобається використовувати щодо кашалотів вираз "китові нації" — саме він дає змогу висловити масштаб окремих кланів. У своєму дослідженні вчений розглядав людську історію та передісторію як спосіб зрозуміти еволюцію китів. Для цього вчений порівнював окремий китовий клан на закритій території в Середземному морі з людською популяцією на ізольованому острові, наприклад, в Австралії.

Потім Вайтхед провів додаткове дослідження на більших територіях, наприклад у Тихоокеанському регіоні, де два та більше клани живуть в одному середовищі, а також людей, які живуть в одній країні, але розмовляють різними мовами. На думку команди саме культура є єдиним розумним поясненням відмінностей між кланами.

Раніше Фокус писав про те, що в блювотинні кашалота вчений випадково виявив "скарб моря" вартістю понад $500 тисяч.