Нащадки ямної культури: перші фермери Скандинавії винищили населення мисливців-збирачів

Новаторське дослідження, проведене Лундським університетом у Швеції кидає виклик поширеним уявленням про мирне співіснування давніх народів у Скандинавії. Дослідження, засноване на аналізі ДНК скелетів і зубів, знайдених на території сучасної Данії, проливає світло на значні міграції населення, що відбувалися протягом останніх 7300 років, пише Arkeonews.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Всупереч попереднім припущенням, вчені виявили, що 5900 років тому поява перших землеробів призвела до швидкого вимирання місцевої популяції мисливців-збирачів, які раніше населяли Скандинавію, протягом кількох поколінь.

Анна Біргітте Нільсен, дослідниця геології з Лундського університету, зауважує: "Цей перехід раніше вважали мирним. Однак наше дослідження свідчить про протилежне. На додаток до насильницької смерті, цілком ймовірно, що нові збудники хвороб, що передаються від худоби, призвели до смерті багатьох мисливців".

Дослідження виявило другий демографічний поворот близько 4850 років тому, коли люди з генетичним корінням ямної культури, скотарської групи, поширеної у Східній Європі від Уралу до середнього Дунаю, замінили тамтешнє населення Скандинавії, що займалося сільським господарством.

Їхні нащадки, що характеризувалися великим зростом і напівкочовим способом життя, займалися скотарством, домашнім тваринництвом та пересувалися на великі відстані за допомогою коней і возів.

Нільсен пояснює: "Знову ж таки, цей зсув міг бути пов'язаний як з агресивною поведінкою, так і з впливом нових збудників хвороб".

Люди, які оселилися на території давньої Скандинавії, стали нащадками поєднання представників ямної культури та східноєвропейських неолітичних народів. Цей генетичний тип зараз основний у сучасній Данії, тоді як ДНК перших землеробів практично стерто.

"Цього разу також відбулася швидка зміна населення, і нащадків від попередників практично не залишилося. В нас не так багато ДНК-матеріалу зі Швеції, але те, що є, вказує на схожий перебіг подій. Інакше кажучи, багато шведів значною мірою також є нащадками цих напівкочівників", — додає фахівчиня.

Дослідження пропонує цінну інформацію про історичні моделі міграції, археологічні інтерпретації та зміни в рослинності і використанні землі. Надані дослідниками аналізу пилку показують, як трансформувалася рослинність паралельно зі змінами населення.

Нільсен зазначає: "Наші результати допомагають поглибити знання про спадковість та розуміння розвитку певних захворювань. Що в довгостроковій перспективі може бути корисним, наприклад, у медичних дослідженнях".

У співпраці взяли участь близько 40 вищих навчальних закладів та організацій з Європи, Америки та Австралії. Дослідження не лише розкриває давні таємниці Скандинавії, але й показує зв'язок генетичної історії, міграції та її потенційного впливу на наше здоров'я.

Раніше Фокус писав про дослідження перших домівок жителів Південної Америки. Окрім малюнків, учені виявили численні артефакти та сліди людської діяльності.

А також ми розповідали про знайдену майстерню залізного віку. Вона може стати однією з найдавніших на території Британії.