Розділи
Матеріали

Учені мало не влаштували глобальну катастрофу: їх вчасно зупинили хмари

Ксенія Романова
Фото: Getty Images | Побоювання дослідників полягали в тому, що якщо ці хмари зникнуть, ми можемо випадково нагріти Землю ще сильніше

У пошуках розв'язання проблеми глобального потепління вчені іноді висувають найнеймовірніші ідеї, що межують із небезпечною авантюрою. На щастя, останню з подібних пропозицій було перевірено до її застосування на практиці.

Вчені тривалий час ламали голову над незвичайним атмосферним явищем: під час сонячних затемнень купчасті хмари просто зникають. Цей цікавий ефект, спостережуваний, коли навіть 15 % сонця закривається місяцем, спантеличував багатьох дослідників, поки команда з Королівського метеорологічного інституту Нідерландів і Делфтського технологічного університету не вирішила розібратися з цією загадкою. Їхня наукова робота та її результати мають велике значення для розуміння і можливої протидії зміні клімату, пише BGR.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Суть нового дослідження вчених лежить у пошуку стратегій щодо пом'якшення наслідків зміни клімату, зокрема тих, які пропонують приглушити сонячне проміння, щоб охолодити Землю. Феномен зникаючих хмар тут особливо актуальний, оскільки купчасті хмари відіграють найважливішу роль у відбитті сонячного світла назад у космос, тим самим охолоджуючи планету. Побоювання дослідників полягали в тому, що якщо ці хмари зникнуть, коли ми штучно заблокуємо сонячне світло, то ми можемо випадково нагріти Землю замість того, щоб охолодити її.

Провівши детальне моделювання, вони виявили, що охолодження поверхні Землі під час затемнення призводить до утворення висхідних потоків. Ці висхідні потоки, своєю чергою, змушують купчасті хмари розсіюватися. Щойно сонце знову з'являється, земля знову нагрівається, зупиняючи висхідні потоки і дозволяючи хмарам сформуватися знову. Цей цикл демонструє найважливіший механізм зворотного зв'язку між поверхнею Землі та її хмарним покривом.

Це дослідження є кроком уперед у нашому розумінні складної кліматичної системи Землі і підкреслює важливість ретельних досліджень перед здійсненням великомасштабних кліматичних заходів. Такі ідеї, як запуск відбивних частинок у стратосферу або розгортання масивної космічної парасольки для блокування сонячного світла, можуть здатися привабливими, але, як показує моделювання, реакція Землі може бути непередбачуваною. Без глибокого розуміння динаміки атмосфери добросовісні рішення можуть посилити ту саму проблему, яку вони покликані вирішити.

Раніше Фокус писав про вплив різких змін клімату на кліщів. Дослідження принесло тривожні новини про стійкість кліщів, сумнозвісних винуватців поширення хвороби Лайма.

Також Фокус писав про три тижні, що стали найспекотнішими в історії Землі. Дослідники вважають, що глобальна хвиля спеки, яка обрушилася на планету в липні 2023-го, стала найспекотнішим тритижневим періодом за всю історію спостережень.