Розділи
Матеріали

Знайдено тисячолітню мапу Всесвіту: вона мандрувала між мусульманами, юдеями і християнами

Ася Небор-Николайчук
Фото: Federica Gigante | Астролябії — це кишенькові мапи Всесвіту, які дозволяють користувачам визначати положення зірок

Астролябії — це кишенькові мапи Всесвіту, які дозволяють користувачам визначати положення зірок. Одна з них стала справжньою перлиною італійського музею.

Уявіть, що ви натрапили на тисячолітній пристрій, який не лише показував час, а й допомагав людям обчислювати відстані. Саме так і сталося, коли докторка Федеріка Джиганте з Кембриджського університету натрапила на стародавній артефакт, відомий як астролябія, пише IFLScience.

Це кишенькове диво, датоване XI століттям, слугувало космічною картою, що дозволяла відстежувати положення зірок. Що робить цю астролябію особливо цікавою, так це суміш культур, викарбувана на ній — арабські, івритські та західні цифри.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Позначки, які, вочевидь, є роботою кількох різних людей, ймовірно, зроблені в багатьох місцях Європи та Північної Африки. Це дозволяє припустити, що цей предмет переходив з рук у руки ісламських, юдейських та християнських власників, прокладаючи свій шлях через стародавні мережі наукового обміну.

Випадкове відкриття сталося, коли докторка Джиганте натрапила на фотографію астролябії на вебсайті Фонду музею Мініскальчі-Еріццо у Вероні, Італія. Спочатку прийнята за підробку, реліквія стала найважливішим експонатом у колекції.

Фото: Federica Gigante

Після ретельного вивчення дослідниця пов'язала стиль астролябії зі схожими інструментами з ісламського Аль-Андалусу XI століття в Іспанії, де панував іслам. Розташування зірок на її небесній мапі підтверджувало це датування.

На металевій реліквії також є мусульманські молитовні рядки, що допомагали власнику під час щоденних молитов. Арабський напис "для широти Толедо, 40°". Він свідчить про те, що астролябію могли виготовити в часи, коли в Толедо проживали мусульмани, юдеї та християни.

На інструменті також є підпис з іменами Isḥāq та Yūnus. На думку фахівчині, це можуть бути єврейські імена, написані арабською мовою. Зі свого боку, це дозволяє припустити, що колись нею користувалися в арабомовній єврейській громаді Іспанії.

Інший набір написів, що представляють північноафриканські широти, вказує на те, що пізніше предмет потрапив до Марокко або Єгипту, а наявність івритських написів вказує на те, що він врешті-решт знову опинився в середовищі європейських євреїв.

"Ці івритські доповнення та переклади дозволяють припустити, що в певний момент предмет покинув Іспанію або Північну Африку і подорожував серед єврейської діаспори в Італії, де арабську мову не розуміли, а замість неї використовували іврит", — пояснила дослідниця.

Останній штрих — західні цифри, додані латинською чи італійською мовою у Вероні, де астролябія зрештою потрапила до рук християн.

А тому ця астролябія — більше, ніж просто інструмент для вимірювання часу; вона є свідченням обмінів між арабами, євреями та європейцями протягом середньовічного та ранньомодерного періодів. Її складна подорож підкреслює взаємозв'язок різних культур і спільнот через невеликий, але неймовірно важливий історичний артефакт.

Раніше Фокус розповідав про унікальний артефакт, знайдений у Польщі. Археологи виявили кинджал якому приблизно 4 тисячі років.

А також ми розповідали про два древні храми королівської династії в Індії.