Поглянути на світ очима каракатиці: як різні тварини на Землі бачать довкілля (фото)

Коли ми дивимося на світ певним чином, легко забути, що не все живе на Землі має однакове бачення. Крім суб'єктивного сприйняття кольору, різні організми еволюціонували, щоб дивитися на навколишній світ по-різному, для цього вони оптимізували структури й конфігурації своїх очей залежно від середовища проживання, пише Science Alert.

Є очевидні відмінності. Наприклад, горизонтальні зіниці травоїдних тварин дають їм панорамний вид на навколишнє середовище, що допомагає їм захиститися від хижаків, які наближаються, і уникнути перешкод під час втечі. Водночас у нічних хижаків зіниці вертикальні, що дозволяє їм краще орієнтуватися в нічний час.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Однак у деяких живих організмів на планеті є й інші форми та структури очей, які дають їм змогу орієнтуватися в просторі. Дослідники розповіли про деякі з них.

Каракатиці

Ці тварини мають дивовижну форму зіниць у формі літери W. Біологи виявили, що ця риса допомагає тваринам збалансувати вертикально нерівномірне світлове поле, що часто зустрічається у водних глибинах. Однак це ще не все.

У каракатиць лише один тип фоторецепторів — простими словами, вони бачать світ у монохромному режимі. І все ж вчені виявили, що дивна форма зіниць каракатиць та інших головоногих молюсків допомагає їм бачити світ абсолютно дивним чином — світло, що проходить через призму, розділяється на веселку.

Ця властивість відома як хроматична аберація і може стати проблемою, коли лінзи очей не здатні сфокусувати кольори в одній і тій самій точці — у результаті чіткі контрасти відтінків перетворюються на м'якші відтінки. Однак учені вважають, що каракатиці, ймовірно, отримали з цього користь.

Що менша зіниця, то менший ефект, тому широкі зіниці головоногих будуть дуже схильні до нього. Хроматична аберація, по суті, може призвести до розмиття зображень, але розмиття залежить від кольору — простими словами, вона може стати для нібито дальтоніків способом бачити кольори. У результаті біологи вважають, що каракатиці, ймовірно, бачать світ у таких кольорах, про які ми навіть не підозрюємо.

Комі того, вчені виявили, що зіниці каракатиці, на відміну від інших головоногих молюсків, можуть бачити світ і в 3D.

Птахи

Учені вважають, що птахи з їхніми крихітними очима-намистинками насправді можуть бачити багато чого, чого не бачимо ми. Наприклад, у головоногих є лише один тип фоторецепторів, у людей їх чотири (три колбочки та паличка) — тобто ми володіємо колірною чутливістю, проте птахи мають 6-4 колбочки, що забезпечує їхній тетрахроматичний зір, паличку і незвичайну подвійну колбочку для сприйняття безбарвного руху.

Також дослідження показали, що білок в очах птахів може дозволяти їм бачити магнітні поля. Учені вважають, що саме це дає змогу перелітним птахам добре орієнтуватися в просторі.

Чотириглазки (Anableps anableps)

Великі чотириокі належать до роду чотириоких риб, хоча насправді у них зовсім немає чотирьох очей. Водночас два ока цих риб зазнали неймовірної адаптації: їхні очі розташовані на верхівці, щоб краще бачити жуків, які пролітають, проте частина їхнього зорового органу також розташована під поверхнею води.

Фактично їхня зіниця розділена надвоє: одна частина розташована над ватерлінією, а інша — нижче. Таким чином чотириокі можуть одночасно спостерігати за тим, що відбувається над водою і в ній, що дає їм змогу стежити як за здобиччю, так і за хижаками.

Білки у фоторецепторних клітинах сітківки також трохи відрізняються: вони більш чутливі до зеленого світла у верхній частині сітківки та більш чутливі до жовтого світла у вентральній частині сітківки.

Креветки-богомоли

Креветки-богомоли загону Stomatopoda пішли набагато далі за людей і птахів — вони мають 16 фоторецепторів у складі складових щупалець, за допомогою яких їм вдається спостерігати за навколишнім світом.

Вчені досі не знають, навіщо креветкам-богомолам потрібні ці дивні зорові органи, але відомо, що в них є звичайні кольорові фоторецептори, а також фоторецептори, чутливі до ультрафіолету.

Також ці дивовижні істоти здатні бачити поляризоване світло — фактично вони єдиний вид у світі, наскільки відомо науці, хто володіє таким умінням. Кожне їхнє око встановлене на ніжці та може переміщатися незалежно. І кожне око має здатність сприймати глибину.

Хітони

Хітони є не менш дивовижними істотами — у них є очі, проте вони буквально вбудовані в їхній панцир і складаються з мінералу, відомого як тип карбонату кальцію, відомого як арагоніт.

Прості очі хітонів, що усіяли поверхню їхніх мушель поряд із сотнями органів почуттів, званих естетами, складаються з арагонітової лінзи, вкритої рогівкою, і своєрідної сітківки. На подив учених, ці крихітні примітивні органи справді можуть розрізняти зображення. Однак ученим досі невідомо, як мозок хітонів обробляє візуальну інформацію.

Раніше Фокус писав про те, що за різноманітний колір очей кішок відповідає один незвичайний предок: що з'ясували вчені.