Період наявності озонової діри над крижаним континентом збільшується щорічно, учені побоюються, що це небезпечно для місцевої дикої природи.
Учені більше не лякають кліматичною кризою Землі, а прямо заявляють: вона вже тут. У результаті світ стикається з дедалі інтенсивнішими хвилями тепла, посухи та лісових пожеж, а період розкриття озонової діри над Антарктидою зростає з кожним роком. Учені побоюються, що все це може негативно позначитися на місцевій флорі та фауні, пише IFLScience.
Озонова діра над крижаним континентом зростає та закривається щороку. Сама собою наявність цієї діри в озоновому шарі Землі вже не ідеальна, проте вчені хоча б знають, у який період варто чекати на її появу. Останніми роками дослідники помітили, що озонова діра над Антарктидою зберігається дедалі довше й довше, і автори нової роботи побоюються, що це може становити загрозу для дикої природи континенту.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Раніше виснаження озонового шару над континентом досягало свого піка в період із вересня по жовтень, у цей період представники місцевої дикої природи, як правило, були менш активні. Однак озонова діра зменшувалася задовго до настання антарктичного літа, коли тане захист льоду й снігу, а на континенті з'являються тварини у сплячці.
Однак за останні чотири роки ситуація сильно змінилася. Спостереження дослідників показують, що за останні чотири роки озонова діра залишалася в піковому стані до початку літа. Ба більше, минулого року озонова діра над Антарктидою досягла неймовірних розмірів і стала однією з найбільших за всю історію спостережень.
За словами провідної авторки дослідження, професорки Шерон Робінсон, проблема полягає в тому, що руйнування озонового шару Землі супроводжується впливом ультрафіолетового (УФ) випромінювання. Наприклад, коли настає грудень, у Південній півкулі сонце буде набагато вищим, як і радіація, що падає на Землю. Наприклад, у грудні в Антарктиді спостерігається УФ-індекс 14, що набагато вище за рівень до озонової діри — учені вважають такий показник екстремальним.
Робінсон зазначає, що пік УФ-випромінювання також збігається з пробудженням дикої природи внизу, унаслідок чого тварини та рослини піддаються більш ніж удвічі більшому впливу ультрафіолетового випромінювання, ніж у 1970-х роках, до появи озонової діри над Антарктидою.
У людей подібний вплив супроводжувався б неймовірними ризиками, щонайменше без використання сонцезахисного крему — більш ранні дослідження вже довели, що ультрафіолетові промені пошкоджують шкіру, а також підвищують ризик розвитку раку шкіри. Робінсон визнає, що вплив УФ-випромінювання на диких антарктичних тварин усе ще залишається маловивченим, але їм із командою вдалося виявити кілька способів, якими озонова діра може впливати на місцеву дику природу.
По-перше, подвоєння УФ-випромінювання з жовтня по грудень може завдати шкоди тваринам, особливо молодим, бо відбиття від поверхні морського льоду збільшить вплив ультрафіолету, що розмножуються на льоду. Вчені припускають, що час впливу матиме особливе значення. Передбачається, що в особливій небезпеці можуть опинитися тюлені та пінгвіни, чий період розмноження припадає на цей час.
По-друге, підвищена доза ультрафіолетового випромінювання може нашкодити дрібним організмам, таким як фітопланктон, які можуть спробувати адаптуватися. Подібні тварини можуть спробувати виробляти власний "сонцезахисний крем", але витрати на його виробництво, імовірно, виявляться катастрофічними.
Утім, учені визнають, що деякі організми в Антарктиді мають природний захист від ультрафіолету. Наприклад, макаронні пінгвіни та пінгвіни-рокгоппери містять пігменти, зокрема меланін, які, як вважається, допомагають захистити їхні очі від ультрафіолетових променів. Але навіть у цьому випадку настільки величезні дози УФ-випромінювання можуть залишити на шкірі тварин відмітини.
У результаті Робінсон із колегами закликає негайно вжити заходів щодо боротьби зі зміною клімату, щоб не допустити подальшого зростання тривалості пікового періоду озонової діри над Антарктидою.
Раніше Фокус писав про те, що сценарій "випаленої Землі" відстрочили: озонова діра зменшилася майже на 2 млн км2.