Таємниця Сіхенджу: чи знайшли вчені відповідь на головне питання дивної споруди

Нещодавні дослідження стародавнього дерев'яного кола, виявленого на пляжі в Норфолку, відомого як "Сіхендж", свідчать про те, що воно побудоване в період екстремального погіршення клімату приблизно наприкінці третього тисячоліття до нашої ери. Тепер вчені припускають, що його збудували з ритуальною метою, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Доктор Девід Ненс з Абердинського університету опублікував дослідження 4000-річного дерев'яного кола бронзової доби, виявленого в 1998 році на північному узбережжі Норфолку. Ця споруда, що є перевернутим пнем, оточеним 55 щільно підігнаними дубовими стовпами, спочатку була побудована на солончаку з колод, що датуються весною 2049 року до нашої ери.

Спочатку дерев'яне коло знаходилося в захищеній зоні, далеко від моря, з піщаними дюнами та мулистими мілинами. З часом утворився шар торфу, який покрив і зберіг колоди. Доктор Ненс також дослідив Пагорб II, друге сусіднє кільце, датоване тим же роком, в центрі якого знаходяться дві плоскі дубові колоди. Його дослідження поєднало археологічні дані з кліматичними, екологічними, астрономічними та біологічними свідченнями, а також регіональним фольклором.

Попередні теорії припускали, що ці споруди, єдині відомі британські пам'ятники, збудовані разом, могли позначати смерть людини. Однак доктор Ненс пропонує інше пояснення. Він припускає, що Сіхендж і прилегле дерев'яне коло були побудовані в холодний кліматичний період для ритуалів, покликаних продовжити літо і повернути теплу погоду.

"Датування дерев'яних колод Сіхенджу показало, що вони були зрубані навесні, і вважалося найімовірнішим, що ці колоди вирівняли зі сходом сонця в день літнього сонцестояння, — пояснив доктор Ненс. — Ми знаємо, що період, в який їх побудували 4 000 років тому, був тривалим періодом знижених атмосферних температур, суворих зим і пізніх весен, що ставило ці ранні прибережні суспільства в стресовий стан".

Доктор Ненс вказує на збіг часу сходу сонця в день літнього сонцестояння, припускаючи, що його функція полягала в імітації фольклорного ритуалу за участю незрілої зозулі, символу родючості, щоб продовжити літо.

"День літнього сонцестояння — це дата, коли, згідно з фольклором, зозуля традиційно припиняла кувати, поверталася в потойбічний світ, а разом з нею йшло літо", — додав він.

Форма пам'ятника імітує зимові житла зозулі, які у фольклорі згадуються як дуплисте дерево та "потойбіччя", представлені перевернутим дубовим пнем у центрі.

Щодо Пагорба II, доктор Ненс посилається на легенди про "священних королів" залізного віку в Ірландії та північній Британії, яких приносили в жертву під час нещасть, щоб заспокоїти богиню Венеру і відновити гармонію.

"Докази свідчать про те, що їх ритуально приносили в жертву кожні вісім років на Самайн (нині Геловін), що збігається з восьмирічним циклом Венери. Кріплення в Пагорбі II, яке, як вважають, тримало труну, орієнтоване на схід сонця на Самайн у 2049 році, коли Венера була ще видима", — сказав він.

Обидва пам'ятники, ймовірно, виконували різні функції та пов'язані з ними ритуали, але мали спільну мету: покласти край сильним холодам.

Раніше Фокус писав про те, для кого споруджували найбільші кургани. Завдяки дослідженню цього питання, вчені хочуть дізнатися, як саме з'явилася соціальна нерівність.

Також ми розповідали про знайдене у Франції масове поховання коней. Вчені виявили дев'ять великих могил з останками тварин віком 2 тисячі років.