Розділи
Матеріали

Продовольча криза близько: більшість найважливіших рослин Землі не запилюються як слід

Тая Кітова
Фото: Winfree Laboratory | Більшість рослин відчувають нестачу запилення

Нове дослідження показує, що 60% продовольчих культур на планеті не відвідуються достатньою кількістю запилювачів, а тому не досягають свого повного потенціалу.

Крім того, що над планетою нависла кліматична криза, внаслідок чого світ зіткнувся з неймовірними хвилями спеки та посухи, а також екстремальними погодними явищами, нас чекає ще й продовольча криза. Нове дослідження показує, що більшість продовольчих культур планети не досягають свого максимуму через недостатнє запилення, пише Science Alert.

Комахи, які забезпечують найважливішу послугу — запилення, масово скорочуються і це не минає безслідно. Дослідники виявили, що така ситуація має серйозні наслідки для продовольчих культур по всій земній кулі. Зазначимо, що близько 75% усіх цих культур повністю або частково залежать від запилення комахами.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавторки дослідження, екологині з Ратґерського університету США Кетрін Туро, це не стосується основних продовольчих культур, як-от рис і пшениця, проте запилення необхідне для того, що науковці називають "поживною та цікавою їжею, яка подобається людям і має культурне значення".

Туро зазначає, що такі популярні фрукти та овочі, як яблука, лісові ягоди та гарбузи, потребують запилення комахами. Та все ж експериментальних досліджень щодо обмеження запилювачів у культурах бракує. Автори дослідження зазначають, науці відомо, що це впливає на світове постачання продовольства, проте його поширеність все ще залишається загадкою.

Здебільшого попередні дослідження ґрунтувалися на оцінках максимального потенційного врожаю, заснованих на ручному запиленні. На жаль, це може переоцінювати обмеження пилку. Пряме вимірювання "реального" впливу шляхом відстеження кількості відвідувань комахами квіток культур і отриманого врожаю, як вважають вчені, може дати більш реалістичну картину.

Під час свого аналізу вчені спробували виміряти, наскільки сильно обмеження запилювачів впливає на виробництво харчових продуктів. Для цього вчені проаналізували один із найповніших глобальних наборів даних щодо запилення культур, який відстежує 32 провідні комерційні культури та товари, що залежать від запилювачів. Зазначимо, що вчені використовували інформацію за останні 30 років із загальнодоступної міжнародної бази даних.

Команда виявила, що до 60% світових систем землеробства обмежені недостатнім запиленням. Це явище зачіпає 25 із 49 різних видів проаналізованих сільськогосподарських культур, причому найсильніше страждають чорниця, кава і яблука.

За словами Туро, дані вказують на те, що обмеження запилювачів спостерігається у 85% країн у використовуваній базі даних, що охоплюють шість континентів. У результаті вчені вважають, що отримані ними результати викликають занепокоєння, але також залишають місце для оптимізму.

Дослідники виявили широко розповсюджений дефіцит врожайності, але також вважають, що завдяки постійним інвестиціям в управління запилювачами та дослідження, люди, ймовірно, зможуть підвищити ефективність уже наявних сільськогосподарських угідь. Автори дослідження вважають, що цього буде достатньо для задоволення потреб у харчуванні населення світу.

Розрахунки команди показують, що збільшення відвідувань запилювачами полів з низькою відвідуваністю до рівнів, які спостерігаються на полях з найкращими показниками, може скоротити розрив між полями з низькою і високою врожайністю на 63%.

Результати також показують, що обмеження запилювачів є трохи менш імовірним у районах із великим лісовим покривом у межах 1 кілометра від поля. Втім, цей ефект не був універсальним, а тому натякає на роль ширших екосистем, що оточують сільськогосподарські угіддя, які можуть відігравати роль у виживанні корисних комах.

Але, оскільки вчені не виявили жодних закономірностей серед 12 наборів даних, які були найсильніше зачеплені лісами, автори вважають, що знадобляться подальші дослідження, щоб краще зрозуміти чутливість запилювачів до лісового покриву.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, хто саме запилив першу квітку 140 млн років тому.