Викидають те, що не зіпсувалося: вчені пояснили, чому люди так марнотратні з продуктами

Нещодавнє дослідження, проведене організацією "Покінчимо з харчовими відходами", виявило розповсюджену проблему: розпливчасті інструкції зі зберігання продуктів, такі як "зберігати в сухому прохолодному місці", виявляються марними для багатьох споживачів. Через нечіткі вказівки і упакови, що вводять в оману, люди витрачають багато продуктів даремно, навіть не маючи можливості їх вжити, пише RMIT University.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У звіті вчених йдеться про те, що багато людей вважають поради на упаковах, які вводять в оману, незрозумілими, що призводить до неправильного зберігання продуктів, а зрештою сприяє утворенню непотрібних харчових відходів. Як потенційне рішення провідний автор наукової роботи і доцент Лукас Паркер з Університету RMIT пропонує додавати до паковання продуктів харчування більш практичні та конкретні рекомендації.

Під час дослідження вчені помітили, що люди часто занадто сильно покладаються на надруковані дати придатності, а не використовують свої органи чуття для визначення свіжості продуктів. Паркер наголошує, що люди повинні більше і ясніше контактувати зі своєю їжею, радячи "помацати і понюхати" продукти, перш ніж викидати їх. Він зазначає, що на свіжих продуктах, як-от фрукти й овочі, часто немає етикеток із датою і споживачі чудово обходяться без них, тоді як продукти тривалого зберігання, як-от сіль, часто без потреби позначаються датами придатності.

Ще одна проблема, зазначена в дослідженні, полягає в тому, що багато етикеток з датою зникають після розкриття упаковки, внаслідок чого споживачі не знають, у якому стані перебуває продукт. У відповідь на це Паркер закликає змінити купівельні звички, пропонуючи купувати продукти з наміром споживати їх, а не зберігати. Він виступає за частіші походи за покупками як прямий шлях до скорочення харчових відходів. За його словами, якщо у нас у холодильнику і коморі менше продуктів, значить ми використовуємо їх швидко і менше викидаємо.

Дослідження, спрямоване на вирішення проблеми харчових відходів у важких умовах кризи екології, також підтверджує важливість індивідуальних дій. Паркер нагадує споживачам про необхідність замислитися над своїми звичками, кажучи: "Ми всі повинні визнати, що витрачаємо продукти даремно. Зосередьтеся на тому, що ви робите і що ви можете зробити далі, щоб скоротити це". Наразі результати дослідження обговорюються з представниками уряду і промисловості, щоб знайти практичні шляхи реалізації отриманих результатів.

Австралія не самотня в бажанні вирішити проблему харчових відходів. За оцінками фахівців, у всьому світі щорічно викидається близько 931 мільйона тонн продуктів харчування, причому близько 60% з них припадає на домашні господарства. Це робить значний внесок у посилення екологічних та економічних проблем. Постійна розмова про вдосконалення маркування продуктів харчування та звичок споживачів має велике значення для вирішення цієї всебільшої загрози природі та людству.

Раніше Фокус писав про те, що навіть водопровідна вода безпечніша за бутильовану. Суперечки про безпеку води в тій чи іншій формі не є рідкістю в наш час. Однак нещодавно вчені виявили небезпеку в найпоширенішому її варіанті.

Також Фокус писав про реальну ефективність полівітамінів від серцевих захворювань. Для багатьох людей здається заманливим отримати з однієї капсули всі необхідні мінерали та вітаміни за раз, але, як зазначають експерти, це так не працює.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.