Створюємо псевдоправду в мозку: психолог розповів, як ми випадково можемо порушити життя інших
Коли мова заходить про те, хто з людей винен, а хто ні в певних ситуаціях, у нашому мозку може непомітно увімкнутися дуже небезпечний механізм. Крім відстоювання неправдивої позиції, він буквально гіпнотизує опонента, підміняючи реальність на брехню.
У нещодавньому дослідженні 2023 року газлайтинг був визначений як форма психологічного маніпулювання, за якої людина (кривдник) спотворює реальність іншої людини (жертви). Це маніпулювання полягає в тому, щоб змусити жертву засумніватися у своїх думках, сприйнятті або спогадах, часто до такої міри, що вона починає сумніватися у своїй осудності. Причому, як стверджують психологи, стати таким маніпулятором може кожен із нас, сам того не помічаючи, але це так чи інакше позначиться на нашому житті, пише Forbes.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Під час дослідження, опублікованого в журналі Journal of Criminological Research, вчені виділили п'ять основних компонентів газлайтингу: газлайтера, жертву газлайтингу, об'єкт маніпуляції, винагороду для газлайтера і негативні наслідки для жертви газлайтингу. Хоча газлайтинг часто пов'язують із міжособистісною агресією, у дослідженні підкреслюється, що він може мати руйнівні наслідки навіть за ненавмисного впливу.
Одним із поширених прикладів газлайтингу є фраза "Мені шкода, що ти так почуваєшся". Хоча це може здатися вибаченням, найчастіше це спосіб зняти з себе відповідальність, пояснює психолог Марк Треверс. Маніпуляція полягає в тому, що увага акцентується на емоційній реакції жертви, а не на діях кривдника. У цій ситуації мовець уникає відповідальності, маючи на увазі, що проблема в емоціях жертви, а не в його поведінці. Таке відхилення може призвести до того, що жертва відчує себе неповноцінною і засумнівається в законності свого емоційного болю. Ефективнішим способом вибачитися було б визнання своєї ролі, наприклад, сказати: "Мені шкода, що я заподіяв тобі біль".
Інша форма тонкої маніпуляції виникає, коли хтось каже іншій людині: "Ти занадто чутливий". Така реакція применшує почуття іншої людини і перекладає провину на неї. Перефразовуючи емоційну реакцію як надмірну, промовець уникає брати на себе відповідальність за свої дії. З часом це може призвести до того, що жертва почне сумніватися у власній емоційній регуляції. Більш співчутливою відповіддю буде визнання образи, навіть якщо вона не до кінця зрозуміла, наприклад, словами: "Я не знав, що це так сильно тебе зачепило — може, поговоримо про причини?".
Фраза "Ти занадто гостро реагуєш" аналогічним чином слугує для дискредитації чиєїсь емоційної реакції. Замість того щоб розв'язати проблему, вона применшує інтенсивність емоцій іншої людини, змушуючи її відчувати, що її реакція нерозумна. Це теж може бути формою маніпуляції, яка змушує жертву сумніватися у своєму праві відчувати те, що вона відчуває. У таких ситуаціях краще визнати емоції людини. Ставлячи відкриті запитання, наприклад "Чи можемо ми обговорити, що змушує вас почуватися так?", можна домогтися продуктивнішої розмови.
Більш руйнівна форма газлайтингу — говорити людині: "Ти все неправильно пам'ятаєш". Це може сильно підірвати довіру, оскільки атакує пам'ять жертви та її сприйняття подій. Це особливо руйнівно, оскільки не тільки змінює розповідь, а й змушує жертву засумніватися у своєму розумінні реальності. Замість того щоб наполягати на одній версії подій, здоровішим підходом може бути визнання того, що в людей можуть бути різні спогади про одну й ту саму подію, і зосередження на вирішенні емоційного впливу, а не на узгодженні деталей.
Газлайтингові маніпуляції в будь-якій формі шкідливі, тому що вони спотворюють розуміння жертвою реальності і часто відбуваються без повного усвідомлення кривдником заподіяної шкоди, каже Треверс. Розпізнавши ці тонкі форми маніпуляції та навчившись реагувати на них більш емпатично, можна запобігти подальшій емоційній шкоді. Це вимагає визнання відповідальності, підтвердження почуттів іншої людини і прагнення до відкритого, чесного спілкування.
Раніше Фокус писав про те, як вивести брехуна на чисту воду. Правда і брехня можуть звучати однаково правдоподібно, поки у брехунів є можливість обміркувати те, що вони хочуть сказати, тому важливо обмежити цю можливість.
Також Фокус писав про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.