Одна з найяскравіших зірок сузір'я Оріон: вчені розкрили секрет Бетельгейзе
Вчені вважають, що світло червоного надгіганта Бетельгейзе приховує зірку-компаньйона.
Друга за яскравістю гігантська зірка в сузір'ї Оріон — це Бетельгейзе, дивне потемніння якої викликає суперечки серед учених, коли вона вибухне надновою. Автори нового дослідження, прийнятого до публікації в The Astrophysical Journal, вважають, що причиною нерегулярної зміни яскравості зірки є прихована зірка-компаньйон, пише Space.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Бетельгейзе — це червона гігантська зірка, яка приблизно в 100 000 разів яскравіша за Сонце і більш ніж у 400 млн разів більша за обсягом, ніж наша зірка.
Учені створили моделювання активності Бетельгейзе і вважають, що нерегулярна зміна яскравості цього об'єкта спричинена невидимою зіркою, яка обертається навколо гіганта. Якщо Бетельгейзе відома ще як Альфа Оріона, то нову зірку вчені назвали Альфа Оріона B.
Моделювання показало, що зірка-компаньйон під час руху може відштовхувати пил, що блокує світло Бетельгейзе, і таким чином вона тимчасово здається яскравішою, ніж зазвичай.
За словами вчених, щоб пояснити, чому відбувається збільшення яскравості та потемніння червоної гігантської зірки, вони відкинули всі можливі джерела цього явища, що знаходяться в її надрах. Тож залишився лише єдиний варіант — у Бетельгейзе є прихований "друг".
Ця гіпотеза допомагає пояснити різні характеристики пульсуючого світла, яке астрономи спостерігають у Бетельгейзе. У цієї зірки є два окремі періоди збільшення яскравості та потемніння. Один період триває трохи більше року, а інший — приблизно 6 років.
Науковці пояснюють, що Бетельгейзе є змінною зіркою, а тому пульсації світла з одного боку пов'язані з внутрішніми процесами, причиною яких є ритмічне розширення і стиснення зірки. І ці характеристики вказують на те, коли зірка вибухне надновою.
За словами авторів дослідження, якщо зірка має довгострокові пульсації у вигляді головного режиму своєї активності, то вона може вибухнути надновою раніше, ніж передбачається. Якщо головний режим активності пов'язаний із короткостроковим і пульсаціями, то в неї є особливий вторинний період активності і він пов'язаний, найімовірніше, із зіркою-компаньйоном.
Вчені припускають, що світло гігантської зірки приховує ще одну зірку, яка схожа на Сонце, але приблизно в 2 рази більша за нього за розміром. Але необхідні подальші спостереження, щоб підтвердити цю гіпотезу.
Фокус уже писав про те, скільки насправді супутників у Юпітера і Сатурна. У Землі є всього один супутник — Місяць. Але у двох найбільших планет Сонячної системи їх набагато більше, і вони постійно змагаються за право називатися планетою-рекордсменом.
Також Фокус писав про те, що, як показало нове дослідження, понад 3 млрд років тому на Землю впав астероїд, розмір якого можна порівняти з висотою чотирьох гір Еверест, що стоять одна над одною. Але цей астероїд, хоча і приніс руйнування, все ж сприяв розвитку перших живих організмів на Землі.