Майже всі мови світу підкоряються одному закону: вчені поняття не мають, чому так відбувається

Закон Ципфа — показує, що в більшості мов частота вживання слів відповідає передбачуваному розподілу за принципом силового закону. Простіше кажучи, найпоширеніше слово в мові використовується приблизно вдвічі частіше, ніж друге за поширеністю слово, утричі частіше, ніж третє, і так далі. Цей закон діє у всіх мовах, від англійської до мандаринської, і, що інтригує, навіть у таких нерозшифрованих письменах, як Манускрипт Войнича, пише IFL Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Така схема ранжування частот суперечить очікуванням. Логічно припустити, що вживання слів має бути більш рівномірним, але замість цього мова дотримується цієї чіткої математичної закономірності. Загадка полягає в тому, чому таке правило існує повсюдно, навіть виходячи за рамки окремих текстів, таких як "Про походження видів" Чарльза Дарвіна.

Різні теорії намагаються пояснити цю лінгвістичну дивину. Сам Ципф припустив, що це може бути наслідком балансу між мінімізацією зусиль для мовців і максимізацією ясності для слухачів. Згідно з іншою гіпотезою, найпоширеніші слова набирають частоту завдяки ефекту снігової кулі, стаючи дедалі помітнішими в міру розвитку та поширення мови. Однак жодна теорія не є загальновизнаною.

Закон Ципфа — це не просто лінгвістичний курйоз, а й екзистенціальне питання про людську поведінку та передбачуваність використання мови. Сьогодні існують інструменти, що дають змогу аналізувати власні тексти на предмет відповідності цьому закону, виявляючи рівень передбачуваності, який може здивувати і збентежити. Навіть знамениті твори, такі як "Гамлет" Шекспіра, схильні до цього явища. Широка застосовність закону Ципфа продовжує спантеличувати лінгвістів і математиків, залишаючи відкритим питання про те, чим обумовлена ця глибоко вкорінена лінгвістична послідовність.

Раніше Фокус писав про найефективніший і найлегший спосіб вивчення нових мов.

А також про найдобрішу і най простішу мову у світі. У 2001 році Соня Ланг, канадська лінгвістка, створила надпросту мову, в якій було всього лише 120 слів. Хоча нині кількість слів зросла до 137, проте Токіпона все ще залишається найпростішою з відомих мов.