Дві проблеми, що знищують мозок: хвороба Альцгеймера виявилася особливо небезпечною для деяких чоловіків
Непереможена хвороба Альцгеймера, що уражає мільйони людей у всьому світі, розкрилася вченим із нового боку. Вони з'ясували, що для деяких людей поступове пошкодження мозку — далеко не межа всіх бід.
Нещодавнє дослідження виявило, що ожиріння і серцево-судинні ризики сприяють старінню мозку, причому з помітними відмінностями між чоловіками та жінками. Дослідження, в якому взяли участь 34 425 осіб із Біобанку Великої Британії, показало, що у чоловіків у віці від 55 до 64 років спостерігається більш значна втрата об'єму мозку порівняно з жінками, що має найважливіше значення для профілактики хвороби Альцгеймера, пише News Medical.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Хворобу Альцгеймера, на яку страждають близько 50 мільйонів людей в усьому світі, часто пов'язують із нейрозапаленням, інсулінорезистентністю та окислювальним стресом, який поглиблюється серцево-судинними ускладненнями. Вони призводять до вивільнення прозапальних молекул, таких як цитокіни і лептин, які проникають у мозок, потенційно прискорюючи нейродегенеративні процеси. У чоловіків втрата об'єму мозку була більш виражена в ділянках, пов'язаних із когнітивними функціями, у той час як у жінок спостерігалася дзвоноподібна картина, причому найбільш істотний вплив відбувався на пізніх етапах життя (65-74 роки).
У дослідженні, опублікованому в журналі The Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, також вивчали, як гормональні відмінності сприяють цим ризикам. Естроген, відомий своїми нейропротекторними властивостями, різко знижується у жінок після менопаузи, тоді як у чоловіків спостерігається більш поступове зниження тестостерону. Ця гормональна нерівність може пояснити більш пізнє, але значне зменшення об'єму мозку в жінок порівняно з чоловіками, вважають автори.
Крім того, генотип APOE, генетичний маркер, пов'язаний із хворобою Альцгеймера, не мав істотного впливу на наслідки ожиріння і серцево-судинних ризиків для здоров'я мозку, однаково впливаючи на носіїв і неносіїв APOE ε4. Воксельна морфометрія, використана в дослідженні, дала змогу точно визначити найдрібніші зміни в об'ємі мозку. Отримані результати дали змогу вченим запропонувати стратегії раннього втручання, орієнтовані на профілі ризику, що залежать від статі. Наприклад, усунення серцево-судинних ризиків, таких як гіпертонія та ожиріння, у чоловіків середнього віку може зменшити нейродегенерацію, вважають вони.
І навпаки, у жінок, щоб затримати старіння мозку, можна було б підібрати заходи відповідно до менопаузальних гормональних змін. Ліки, традиційно використовувані для лікування ожиріння і діабету, такі як агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), можуть мати потенціал для уповільнення прогресування хвороби Альцгеймера, однак для цього потрібні нові дослідження, заявили автори.
Методи лікування метаболічного синдрому, що з'являються, можуть бути новим рубежем у профілактиці деменції, особливо за рахунок усунення пов'язаних зі способом життя серцево-судинних ускладнень, які значною мірою піддаються регулюванню. Вчені наголосили на важливості персоналізованих профілактичних стратегій, що враховують вік, стать і генетичну схильність, у боротьбі з нейродегенеративними захворюваннями. З огляду на всебільшу поширеність хвороби Альцгеймера та обмежену ефективність наявних методів лікування, проактивний підхід до управління ожирінням і серцево-судинним здоров'ям пропонує перспективний шлях уперед.
Раніше Фокус писав про те, що наука спростувала корисність дієти за групою крові. Хоча ідея приймання їжі залежно від групи крові звучала свіжо та цікаво, реальність виявилася не такою райдужною, а обмеження дієти можуть принести більше шкоди, ніж користі.
Також Фокус писав про те, як ожиріння незворотно змінює роботу мозку. Ожиріння змінює сенсори мозку, що відповідають за задоволення від їжі, викликаючи, можливо, постійний стан "вічного голоду", свідчить нове дослідження.
Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.