Розділи
Матеріали

Тривожне відкриття: пляшки з-під води та контейнери з-під їжі не варто використовувати двічі

Тая Кітова
Фото: Freepik | Повторне використання пластикових пляшок може бути небезпечним для здоров'я

Вчені знайшли вагому причину, чому нам не варто повторно використовувати пляшки з-під води й контейнери для їжі на винос.

Відтоді як понад 150 років тому людство винайшло пластик, він буквально встиг заполонити планету. Крихітні шматочки мікропластику вже були виявлені по всій земній кулі у воді, ґрунті та повітрі, наших тілах і навіть диханні дельфінів, пише Daily Mail.

Пластиковий посуд, чи то пляшки для води, чи то контейнери для їжі на винос, міцно зміцнився в суспільстві, проте вчені попереджають, що його повторне використання може бути небезпечним для нашого здоров'я. У новому дослідженні вчені розкрили тривожні причини, через які споживачам слід відмовитися від повторного використання такої тари.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Результати показують, що додавання більшої кількості води або нагрівання "одноразового" пластику призводить до того, що він виділяє нанопластик і токсичні хімікати, які потрапляють до нашої їжі та рідини.

Річ у тім, що пластикові пляшки для води та контейнери для їжі на винос виготовлені з видів пластику, призначених для одноразового використання, а тому вони розпадаються значно легше, ніж більш міцні пластики. Вчені дійшли висновку, що повторне використання пластику призводить до впливу стиролу, який міститься в синтетичному каучуку і пластику, що може значно збільшити ризик раку стравоходу і підшлункової залози.

За словами професорки та директорки зі сталого розвитку в Penn State Behrend Шеррі Мейсон, ефекти можна порівняти з тим, як люди "скидають" клітини шкіри. Не секрет, що наша шкіра постійно скидає клітини шкіри та щось схоже, ймовірно, роблять і предмети з одноразового пластику.

Учені радять не розігрівати одноразовий пластик у мікрохвильовій печі
Фото: Getty Images

За даними Агентства з охорони довкілля (EPA), пластик у середньому містить близько 16 000 хімічних речовин, і 4 200 з них вважаються "вкрай небезпечними". За словами професора Мейсон, основна проблема полягає в тому, що найбільшу проблему становлять зовсім не крихітні частинки пластику, які ми бачимо у воді, а ті, що не видно нашому оку.

Насправді нанопластик настільки малий, що може потрапити в кров, печінку і мозок людини, коли він перетинає кишківник, що дає йому змогу проходити через клітинні мембрани й потрапляти в кровотік. За словами професора Мейсон, точний вплив крихітних частинок пластику на здоров'я людини ще не вивчено повністю, проте існує значна потенційна загроза для здоров'я людини, пов'язана з використанням пластику.

Хоча жоден випадок споживання частинок не був остаточно пов'язаний з раком, було виявлено, що накопичення цих наночастинок у тканинах людини збільшує хімічну токсичність, яка може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, включно з раком і дефектами розвитку у дітей.

Наприклад, раніше цього року команда з Колумбійського університету виявила, що середня пляшка води містить близько 240 000 частинок — це був перший раз, коли вченим вдалося ідентифікувати пластик у бутильованій воді. Це попри запевнення в тому, що бутильована вода корисніша за водопровідну, але дослідники попередили, що це не більше ніж маркетинговий хід.

Нагрівання пластику також збільшить швидкість, з якою одноразова пляшка або контейнер для фаст-фуду виділятимуть нанопластик і токсичні хімікати у воду або їжу. Фактично, навіть вплив прямих сонячних променів може призвести до того, що токсини потраплять у воду або їжу. Але сімейний лікар-остеопат Роб Данофф вважає, що головне правило — не розігрівати пластик у мікрохвильовій печі. Що стосується пляшок для води, вчені радять використовувати предмети зі скла та нержавіючої сталі.

Раніше Фокус писав про те, що створено новий ідеальний матеріал: надзвичайно довговічний, але повністю розкладається в морській воді.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.