Якби не Юпітер нас би не було: які планети в Сонячній системі з'явилися першими
У Сонячній системі знаходиться 8 планет, які розміщені на різній відстані від Сонця. Можна подумати, що планети, які розташовані ближче до нашої зірки, з'явилися першими, але це не так.
Про це пише Popular Science.
Приблизно 4,5 млрд років тому внаслідок стиснення щільної газової хмари з'явилося Сонце. Те, що залишилося після формування нашої зірки, перетворилося на протопланетний диск, де кружляли мільярди частинок пилу і газу. У протопланетному диску, який оточував Сонце, частинки почали злипатися, і створювали все більші й більші грудки матерії. Так утворилися протопланети, які шляхом подальшого накопичення матеріалу, перетворилися на 8 планет Сонячної системи: Нептун, уран, Сатурн, Юпітер, Марс, Земля, Венера і Меркурій (у міру близькості до Сонця).
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За допомогою спостереження за іншими зоряними системами, астрономи з'ясували як створилася наша Сонячна система. Мільярди років тому навколо Сонця була відстань, на якій було досить холодно для утворення льоду. Це місце, відоме як снігова лінія, знаходилося там, де зараз розташований головний пояс астероїдів — між Марсом і Юпітером.
Сьогодні лід є майже на кожній планеті, навіть на Меркурії, який розташований найближче до Сонця. Але мільярди років тому тільки молоді протопланети за межами снігової лінії були досить холодними, щоб мати лід. Лід, газ і пил, стикаючись один з одним протягом мільйонів років, перетворилися на гігантські планети Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Усередині снігової лінії формувалися планети земної групи — Меркурій, Венера, Земля і Марс, але цей процес тривав набагато довше, ніж за сніговою лінією.
Астрономи вважають, що першими повністю сформованими планетами в Сонячній системі були Юпітер і Сатурн. Для того, щоб стати повноцінними планетами, які є найбільшими світами в Сонячній системі, їм знадобилося кілька мільйонів років. Потім з'явилися Уран і Нептун, які сформувалися за 10 млн років. Планетам земної групи знадобилося приблизно 100 млн років для формування.
Після цього гігантські планети почали мігрувати, переміщаючись ближче або далі від Сонця, поки не опинилися на орбітах, які ми бачимо сьогодні.
Нептун мігрував далі від Сонця і помінявся місцями з Ураном. При цьому Нептун викинув на край Сонячної системи безліч невеликих крижаних тіл. Це місце зараз відоме, як пояс Койпера, де розташована тепер уже карликова планета Плутон.
Водночас Юпітер перемістився ближче до Сонця, його величезна гравітація перемістила багато дрібного каміння в те місце, яке зараз відоме, як головний пояс астероїдів.
Але найважливіше, коли Юпітер зайняв свою власну орбіту, він визначив орбіти внутрішніх планет, включно із Землею. Гравітація Юпітера перемістила нашу планету в зону населеності Сонця, що дозволило існувати воді в рідкому вигляді на поверхні Землі і помірній температурі. Це дозволило виникнути життю на нашій планеті.
Якби Юпітер не сформувався так, як він це зробив, цілком можливо, що життя на Землі не зародилося б і нас би тут сьогодні не було.
Як уже писав Фокус, вчені вважають, що біля Венери знаходяться небезпечні об'єкти, які становлять загрозу для Землі.
Також Фокус писав про те, що вчені виявили ще одну планету в Сонячній системі, яка знаходиться далеко за Нептуном.