Одні з найгрізніших хижаків в океані здивували вчених: несподівано поділилися їжею (відео)
У новому дослідженні вчені спостерігали за харчуванням двох видів акул в океані та виявили дещо цікаве — тварини, схоже, не виявляли жодної агресії одна до одної, коли харчувалися на дні океану.
Про це йдеться в журналі Frontiers in Fish Science, пише Popular Science.
Наша планета є домом для неймовірної кількості видів акул — загалом науці відомо близько 500 видів, багато з яких є мисливцями, а не мерлятниками, особливо ті, що живуть у відкритому океані. Наприклад, великі білі акули (Carcharodon carcharias) чатують на свою здобич знизу, тоді як рифтові акули, що живуть ближче до берега, переслідують здобич у більш дрібних ущелинах. Проте невелика частина раціону більшості акул все ще складається з розчленування вже мертвих тварин. Ба більше, часом ці зазвичай поодинокі мисливці навіть харчуються мерлятиною групами.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Акули несподівано поділилися їжею
У новому дослідженні вчені з гавайського університету в Маноа помітили й описали незвичайне скупчення акул, які збиралися разом, щоб поїсти тушу невпізнаної тварини, яка розкладається.
За словами співавтора дослідження Моллі Скотт, наскільки відомо, це вперше, коли вченим вдалося задокументувати агрегацію тигрових акул і океанічних довгокрилих акул, які одночасно і мирно харчуються падлом. Ці види рідко зустрічаються разом у дикій природі через абсолютно різні місця проживання, які вони займають.
Океанічні довгокрилі акули (Carcharhinus longimanus) — вид, що мігрує та перебуває під загрозою зникнення. Дорослі особини досягають 1,8 метра в довжину і проводять більшу частину часу в океанах поодинці. Їхнє переважне середовище проживання у відкритому океані ускладнює вивчення біологами, проте вони збираються в групи біля Великого острова Гаваї у весняні та літні місяці.
Тигрові акули (Galeocerdo cuvier) трохи більші й досягають близько 3-4 метрів. Вони також більш прибережні та, як справжні місцеві жителі, живуть у водах навколо Великого острова цілий рік. За словами Скотт, насправді ці два види перетинаються в океані неймовірно рідко.
Акули здивували вчених
У квітні 2024 року туристичний човен помітив тушу, що сильно розклалася, приблизно за 10 кілометрів від західного узбережжя Великого острова. Глядачі на борту спостерігали за годуванням протягом 8,5 години, помітивши щонайменше дев'ять океанічних білоперих акул і п'ять тигрових акул.
За словами Скотт, вони спостерігали, як до 12 окремих акул періодично харчувалися дуже маленькою, сильно розкладеною тушею. Хоча до 12 окремих акул періодично харчувалися дуже маленькою тушею, що сильно розклалася, вчені не спостерігали жодної агоністичної між- або внутрішньовидової агресії. Автори дослідження зазначають, що це було несподівано — вчені припускають, що якась агоністична поведінка має існувати, коли так багато акул намагаються годуватися навколо такої маленької туші. Але, схоже, всі особини знали своє місце в соціальній ієрархії.
Найімовірніше, через свій більший розмір тигрові акули були найбільш домінуючим видом під час цього групового полювання на мерлятину. Усі тигрові акули, за винятком однієї меншої самки, і дві найбільші океанічні довгокрилі акули найчастіше харчувалися безпосередньо тушею.
Дрібніші акули здебільшого залишалися під поверхнею, харчуючись недоїдками, які відпливали геть. За словами команди, цих акул потенційно приваблювали недоїдки й відрижки, залишені більшими тигровими акулами. Крім того, могли бути й інші причини, через які акули отримували перші шматочки їжі.
Нові перспективи
Одним з обмежень цього конкретного дослідження є те, що воно часто трапляється в рухомих водоймах. Наступного дня тушу не вдалося виявити, тому дослідження проводилося протягом короткого проміжку часу.
Попри це, команда вважає, що, з огляду на розмір туші й кількість присутніх акул, це дослідження може дати нове уявлення про стосунки та соціальні взаємодії між видами акул, які зазвичай не мешкають в одних і тих самих водах. Це відкриття також може запропонувати новий погляд на акул для нас, людей, оскільки вони не бездумні людожери, якими їх уявляють.
Раніше Фокус писав про те, що нарешті вчені, чим насправді харчувався гігантський мегалодон.