20 років тому на Землі сталося щось, від чого океан не може оговтатися: це може повторитися
Нове дослідження показує, що океан все ще не оговтався від однієї масштабної хвилі спеки, що обрушилася на планету кілька десятиліть тому. Особливо тривожно, що відтоді хвилі спеки лише почастішали.
Морська хвиля спеки 2003 року у водах навколо Гренландії продовжує впливати на екосистеми Північної Атлантики через десятиліття. Ба більше, спостереження вказують на те, що відтоді спостерігається різке і значне збільшення частоти морських хвиль спеки, пише Science Alert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Під час нового дослідження морські біологи з Німеччини та Норвегії проаналізували понад 100 наукових досліджень і виявили, що морські хвилі спеки 2003 року і пізніше призвели до широкомасштабних і різких екологічних змін на всіх рівнях океанічних екосистем — від крихітних одноклітинних до промислово важливих видів риб і китів.
За словами співавтора дослідження, морського еколога Карла Міхаеля Вернера з Інституту морського рибальства Тюена в Німеччині, події 2003 року ознаменували тривалу фазу потепління в багатьох районах Північної Атлантики, яка не схожа на жодну зі спостережуваних раніше.
Попри те, що 2003 рік виділяється як максимум, коли було зафіксовано найбільшу кількість морських теплових хвиль, у наступні роки вчені також зафіксували подібні високі показники.
Відомо, що масштабна хвиля спеки 2003 року охопила Північну Атлантику, коли слабкий субполярний колообіг дозволив величезним кількостям теплої субтропічної води ринути в Норвезьке море через Атлантичну притоку. Водночас арктичні води, які зазвичай надходять у Норвезьке море й охолоджують його, були незвично слабкими.
Усе це призвело до різкого зменшення морського льоду і значного підвищення температури поверхні моря в регіоні. Наприклад, у Норвезькому морі потепління досягло глибини 700 метрів. У результаті організми, що мешкають у холодних водах, опинилися в програші, а ті, хто процвітає в тепліших умовах, поширилися на ширші території.
За словами вчених, у кожному дослідженому регіоні спостерігалася реорганізація: види, адаптовані до холодніших умов, тепер віддають перевагу теплішим водам, а наслідки цих подій змінили соціально-екологічну динаміку.
Наприклад, відомо, що різке скорочення морського льоду відкрило води для видів китів-вусачів у 2015 році. Водночас косатки, відсутні в цих регіонах понад 50 років, стали зустрічатися частіше з 2003 року. Навпаки, вилов залежних від льоду, адаптованих до холодної води нарвалів (Monodon monoceros) і чубатих тюленів (Cystophora cristata) на південний схід від Гренландії або значно скоротився після 2004 року, або значно зменшився в середині 2000-х років.
За словами вчених, є також види, які скористалися появою нової їжі: наприклад, донні мешканці, такі як багатощетинкові черв'яки, поїдали масові цвітіння фітопланктону, який в кінцевому підсумку осідає на морському дні після хвиль спеки. Ще одним видом, який скористався моментом, вважається атлантична тріска. Дані також вказують на те, що потепління 2003 року збіглося з раптовим зникненням піщанки, яка є важливою здобиччю для більших риб, а наступні екологічні зрушення призвели до скорочення популяції мойви.
Такі масштабні зміни можуть порушити баланс системи, що в довгостроковій перспективі може завдати шкоди навіть найвитривалішим морським істотам. Ще більш тривожним виглядає те, що морські хвилі тепла, подібні до хвилі 2003 року, не є випадковими. Дані вказують, що за останні десятиліття їхня інтенсивність, частота і масштаби лише зросли.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені попереджають, що хвилі пекельної спеки лише посиляться: хто винен.
Раніше Фокус писав про новий етап у житті Землі: "непрохані гості" перевернуть догори дном життя в океані.