Чи справді люди можуть жити на Марсі: фантастичні фільми спотворюють реальність

У науково-фантастичних фільмах і серіалах Марс часто показують, як сувору, але придатну для життя планету. При цьому люди за сюжетом живуть, працюють і процвітають на Марсі. У реальності все зовсім інакше. Астрофізик Джеффрі Беннетт розповів, чи можуть насправді люди вижити на Марсі і з якими труднощами вони зіткнуться на Червоній планеті, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Міф 1: на поверхні Марса можна побудувати колонію

У фантастичних фільмах і серіалах іноді показують, що люди живуть у поселеннях на поверхні Марса, які схожі на міста на Землі. Цього вдалося дорахувати завдяки тераформуванню, тобто зміні Червоної планети. У реальності тераформування Марса було б неймовірно складним завданням.

Для того, щоб люди могли жити на поверхні планети без скафандрів, потрібно наповнити атмосферу Марсу киснем і наблизити місцевий тиск до земного. Але атмосфера Марса складається майже повністю з вуглекислого газу, а тиск дуже низький.

Якщо взагалі можливо змінити Марс у такий спосіб, щоб він став придатним для життя людини на поверхні, то в цьому разі для таких змін знадобляться сотні, але найімовірніше тисячі років.

Якщо не брати до уваги тераформування Марса, то люди не зможуть вижити на поверхні планети через екстремальні рівні космічної та сонячної радіації, яка в десятки разів перевищує земну.

Тому поселення на поверхні Марса будувати не можна. Теоретично процвітаючу колонію можна побудувати тільки під поверхнею Червоної планети, наприклад, у лавових трубках, тунелях, створених потоками лави.

Міф 2: Марс — це холодна пустеля, до якої можна адаптуватися

Іноді у фільмах про Марс показують умови, в яких поверхня планети показана з прийнятними температурами і тиском. Персонажі навіть ненадовго піддаються впливу цих умов без будь-яких негативних наслідків.

Але для життя на Марсі знадобиться величезна кількість кисню для того, щоб люди могли дихати у своїх оселях і в скафандрах. Кисень можна витягувати з вуглекислого газу в атмосфері Марса, але це буде дуже складне завдання, що потребує великої кількості енергії.

Крім того, Марс не просто холодний, він крижаний. Середня температура на поверхні становить мінус 62 градуси Цельсія. Для виживання на Марсі необхідне постійне джерело придатного для дихання повітря і тепле середовище проживання, а також скафандр, досить теплий, щоб підтримувати температуру тіла на прийнятному рівні.

Міф 3: низька гравітація на Марсі нешкідлива і потенційно може бути перевагою

Гравітація на марсі становить приблизно 38% від земної. У деяких фільмах персонажі можуть високо стрибати і легко переміщатися на великі відстані.

У реальності ж вплив низької гравітації на людський організм з часом буде руйнівним. Дослідження показали, що астронавти, які тривалий час перебувають в умовах низької гравітації, втрачають приблизно 1-1,5% щільності кісткової тканини на місяць.

Також імовірні довгострокові ускладнення, такі як зміни серцево-судинної системи, проблеми з рівновагою і координацією. Щоб уникнути негативних наслідків, знадобиться система штучної гравітації на Марсі. Такої технології наразі не існує. Поселенцям на Марсі доведеться займатися інтенсивними фізичними вправами, щоб уникнути втрати м'язової та кісткової маси.

При цьому вчені не знають, що станеться з організмом людини, якщо вона перебуватиме в умовах низької гравітації багато років. Також ніхто не знає, як розвиватимуться діти, що народилися в таких умовах на Марсі.

Міф 4: вирощувати їжу на Марсі просто

Марсіанський ґрунт багатий на перхлорати. Це група хімічних солей, отриманих із хлорної кислоти. Вони схожі на кухонну сіль, але набагато токсичніші. Тому будь-який ґрунт на Марсі необхідно ретельно очистити, перш ніж на ньому можна буде вирощувати врожай.

Навіть у фільмі "Марсіанин" головний герой може успішно вирощувати картоплю тільки тому, що сценаристи обходять стороною проблему перхлоратів у ґрунті.

Для вирощування їжі на Марсі знадобиться система очищення ґрунту, а також рециркуляції води. Справжня марсіанська ферма більше була б схожа на біотехнологічну лабораторію, ніж на фермерське поле на Землі.

Міф 5: найбільша проблема — дістатися на Марс

Дістатися на Марс насправді не найбільша проблема, хоча такий політ має свої негативні наслідки. Політ до Марса займе від 6 до 9 місяців, а включно з перебуванням на планеті та поверненням на Землю, пройде близько 2-3 років. У перших астронавтів, які вирушать на Марс, виникнуть проблеми, пов'язані зі стресом від перебування в замкнутому просторі та з обмеженим або повністю відсутнім контактом із Землею. Але ці проблеми посиляться під час перебування на Марсі.

До цього варто додати розуміння того, що в разі надзвичайної ситуації розраховувати на допомогу із Землі не варто, адже ніхто не прилетить швидко і не вирішить проблему.

Тому в поселенців на Марсі може розвинутися сильна депресія і дратівливість. Люди житимуть в обмеженому просторі, робитимуть щодня одне й те саме, їстимуть одну й ту саму їжу і дихатимуть тим самим переробленим повітрям, а також питимуть перероблену воду. Це може серйозно похитнути психічне здоров'я людей на Марсі.

Чи можуть люди насправді вижити на Марсі?

Беннетт каже, що технічно це можливо. Але для реального виживання на Червоній планеті, а не такого, як показано у фільмах, будуть потрібні величезні обсяги ресурсів із Землі.

У реальності люди могли б вижити тільки у високотехнологічних середовищах проживання. Там мали б існувати потужні системи життєзабезпечення, необхідне для дихання повітря, земний клімат, великий захист від радіації, системи водопостачання та постачання їжі, а також надійні джерела енергії, щоб усе це працювало.

Також знадобилося б безліч резервних систем, адже одна аварія може призвести до фатальних наслідків для людей на Марсі.

Як уже писав Фокус, вчені з NASA створили для марсохода на Червоній планеті унікальну систему GPS. Тепер марсоходу не потрібно чекати повідомлень із Землі, щоб ухвалити рішення про своє місцезнаходження.