Перша карта Місяця: чому на супутнику Землі є моря, хоча там немає води (фото)
Одразу кілька вчених зробили великий внесок у створення перших докладних карт Місяця, які були створені в XVII столітті.
Нині, завдяки космічним апаратам, астрономи мають гарне уявлення про поверхню не лише на видимому, а й на зворотному боці Місяця. На сучасні карти нанесені тисячі різноманітних особливостей місячного ландшафту. І все ж дослідження супутника Землі триває, адже ще багато чого належить дізнатися. Перші карти Місяця були створені в першій половині XVII століття і саме вони стали основою для подальших досліджень місячної поверхні. Ось четверо астрономів, яких можна вважати засновниками селенографії — науки про місячну поверхню.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Томас Герріот
Зародження селенографії зазвичай пов'язують з ім'ям італійського астронома Галілео Галілея, який провів спостереження за Місяцем за допомогою телескопа 1609 року.
І все ж таки є історичні свідчення того, що першою людиною, яка спостерігала Місяць у телескоп, був англійський математик і астроном Томас Герріот. Свої спостереження за Місяцем він провів за кілька місяців до Галілея. Також вважається, що Герріот створив перші малюнки поверхні Місяця, які можна вважати першою картою супутника Землі.
На цій карті помітні місячні кратери, обриси місячних морів і лінія термінатора, тобто межа між освітленою світлом частиною Місяця і темною.
На жаль, Герріот не опублікував результати своїх спостережень за Місяцем, а тому слава першої людини, яка спостерігала Місяць у телескоп, дісталася Галілею.
Галілео Галілей
Через те, що Галілей опублікував результати своїх спостережень, вважається, що італійський астроном створив першу телескопічну карту Місяця. Хоча це була не зовсім карта в сучасному розумінні, та все ж ці малюнки викликали фурор у науковому суспільстві початку XVII століття.
До цього часу вважалося, що Місяць є ідеально круглою кулею і його поверхня абсолютно гладка. Галілей спростував ці твердження і довів, що Місяць не має ідеальної сферичної форми, а його поверхня вкрита горами і кратерами, і має ландшафт, схожий із земним.
Галілей першим описав невеликі коливання Місяця, пояснивши їх зміною кута огляду із Землі. Відоме з давніх часів попелясте світло Місяця Галілей пояснив як результат потрапляння на наш природний супутник світла Сонця, яке відбите Землею.
Ян Гевелій
Польський астроном Ян Гевелій значно розширив знання про Місяць і саме його вважають "батьком" селенографії. У 1647 році він опублікував одну зі своїх головних робіт "Селенографія, або Опис Місяця". Вважається, що Гевелій створив першу детальну карту поверхні Місяця і вона була дуже точною для того часу.
У науковій роботі "Селенографія, або Опис Місяця" містився детальний опис видимої поверхні Місяця. Робота містила 133 гравюри, що зображували 60 ділянок місячної поверхні та загальний вигляд Місяця в різних фазах.
Гевелій запропонував назви для об'єктів на поверхні Місяця, деякі з них носять ці назви і зараз, і ввів традицію називати місячні об'єкти земними географічними назвами.
Джованні Річчолі
Ще одну детальну карту Місяця створив 1651 року італійський астроном Джованні Річчолі. Саме він назвав темні ділянки на поверхні Місяця морями. Астрономи досі називають ці великі рівнини, заповнені затверділою лавою, на супутнику Землі саме так.
У XVII столітті вчені вважали, що на Місяці є атмосфера, а отже, і рідка вода на поверхні, тому темні ділянки на Місяці, як припустив Річчолі, є морями та океанами з рідкою водою. Світліші ділянки вважалися сушею.
Наразі вже відомо, що Місяць не має такої самої атмосфери, як Земля, а лише дуже розріджену газову оболонку, а вода на поверхні в деяких місцях існує лише у вигляді льоду.
Саме Річчолі запропонував називати місячні кратери на честь великих учених, а також дав назви для деяких темних ділянок на Місяці — Океан Бур, Море Спокою, Море Дощів. Ці назви використовуються досі.
Як уже писав Фокус, вчені з Китайської академії наук створили першу найдеталізованішу карту поверхні Місяця в масштабі в масштабі 1:2 500 000.
Також Фокус писав про те, що астронавти місії "Артеміда-3" не стануть першими з 1972 року людьми, які опинилися на поверхні Місяця. У NASA змінилися плани.