Таємницю будівництва піраміди Хеопса розкрито: тепер відомо, як робітники піднімали каміння (фото)

Десятиліттями вчені намагалися пояснити, як стародавнім робітникам вдалося підняти і встановити мільйони величезних кам'яних блоків — деякі вагою до 15 тонн — без використання сучасної техніки. На жаль, не збереглося жодних письмових свідчень, які б могли розкрити деталі будівництва піраміди Хеопса. Але тепер вчені вважають, що у них є відповідь, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нове дослідження під керівництвом комп'ютерного вченого Вісенте Луїса Роселя Роїга припускає, що піраміда Хеопса була побудована з використанням прихованої спіральної рампи, що проходить усередині споруди. Команда дійшла висновку, що робітники, ймовірно, використовували "крайову рампу" — похилу доріжку вздовж зовнішніх країв піраміди, яка поступово покривалася в міру додавання кожного нового шару.

Раніше припускали, що робітники використовували масивні зовнішні рампи. Але тепер учені припустили, що насправді під час будівництва використовували приховану спіральну рампу — це дало б змогу робітникам плавно піднімати каміння рівень за рівнем.

Зазначимо, що масштаби піраміди Хеопса вражають уяву: піраміда простягається примірно на 230 метрів по кожній стороні своєї основи і височіє приблизно на 146 метрів. Попередні дослідження істориків засвідчили, що піраміду побудували з 2,3 мільйона кам'яних блоків — подвиг, що вимагав надзвичайного планування і координації під час правління фараона Хуфу.

Нова модель також проливає світло на те, скільки часу могло зайняти будівництво. Моделювання показало, що блоки, ймовірно, могли укладатися кожні чотири-шість хвилин — швидкий і рівномірний темп. До речі, за такого темпу будівництво піраміди, ймовірно, могло бути закінчено всього за 14-21 рік. З урахуванням видобутку каменю, транспортування і перерв для робітників, загальний час будівництва зростає приблизно до 20-27 років, що відповідає наявним оцінкам.

Автори зазначають, що нова теорія також здатна пояснити, чому всередині піраміди було виявлено загадкові порожні простори. Ба більше, вчені вважають, що частини прихованого пандуса, ймовірно, все ще можуть перебувати всередині.

За словами Розелла Ройга, технології Стародавнього Єгипту виключали використання залізних інструментів, колісного важкого транспорту і складних блоків. Однак робітники могли використовувати мідні зубила, сани з водяним мастилом, канати, важелі, земляні роботи і баржі на Нілі.

У результаті вчені обмежили ухил пандуса, ширину/пропускну спроможність смуги і тертя, а також оцінили інтервал між послідовними установками блоків, необхідних для дотримання 20-27-річного часового вікна, кодуючи ці обмеження як параметри моделі.

Століттями вчені сперечалися про те, як стародавнім будівельникам вдалося підняти настільки масивні матеріали, використовуючи лише обмежені технології і зберігаючи точну геометрію піраміди. Багато ранніх теорій пандусів насилу пояснювали, як будівництво могло тривати ефективно без створення перешкод або необхідності у величезній кількості додаткового матеріалу.

Тепер, у новому дослідженні вчені використовували комп'ютерну модель, що імітує переміщення каменів і стійкість конструкції в міру її пошарового впливу. У центрі системи знаходиться сама рампа IER — пологий шлях, вбудований у зовнішню структуру піраміди, а не спирається на масивні зовнішні пандуси.

Вчені зазначають, що ділянки зовнішніх кам'яних шарів тимчасово залишали відкритими для формування висхідного шляху, а потім засипали в міру просування робіт, приховуючи видимі сліди рампи після завершення будівництва. Команда описала цей метод як спіральний шлях, утворений шляхом пропуску і засипання периметральних рядів, що дає змогу рампі підніматися вздовж конструкції.

Модель показала, що підтримання постійних інтервалів укладання блоків дасть змогу продовжити будівництво в реалістичні історичні терміни. При розширенні моделі з урахуванням додаткових логістичних етапів, таких як видобуток каменю і транспортування матеріалів по Нілу, загальний час будівництва збільшився, але залишився в межах прийнятих оцінок.

Ще одним важливим аспектом є структурна стійкість. Для її моделювання вчені використовували поетапний скінченно-елементний аналіз, що враховує тиск, який виникає під час додавання кожного нового шару каменю до монумента, що зростає. Результати засвідчили, що "напруження й осідання залишаються в межах правдоподібних значень для вапняку Стародавнього царства під власною вагою". Це вказує на те, що конструкція могла витримувати величезну масу протягом усього періоду будівництва.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що археологи знайшли в піраміді Хеопса справжні імена будівельників: інопланетяни і раби ні до чого.

Раніше Фокус писав про те, що вчені нарешті розкрили таємницю будівництва піраміди Хеопса.

Під час написання були використані матеріали NPJ Heritage Science, Daily Mail.