Єдиний собор з таким плануванням: археологи знайшли дещо незвичайне у Гіппосі (фото)

Під час розкопок у соборі Гіппоса, великому візантійському релігійному комплексі, археологи знайшли споруду, відому як південний фотістеріон, або хрещальна зала, а також кілька рідкісних літургійних предметів, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Результати досліджень показали, що собор мав дві окремі хрещальні. Це зробило його єдиною відомою ранньохристиянською церквою з таким плануванням. Оригінальна північна хрещальня датується ранньою фазою будівництва, тоді як південна була додана пізніше, ймовірно після реконструкції у 590–591 роках н. е.

Менша купіль у південному залі, розміщена в кутку, вказувала на більш специфічне використання порівняно з більшою центральною купіллю у старішій споруді. Археологи припустили, що ці два простори могли дозволяти проводити різні види хрещення одночасно, можливо, відокремлюючи хрещення дорослих від дитячих.

Археологи також виявили групу рідкісних релігійних предметів, знайдених у непошкодженому стані поблизу південної купелі, що є рідкісним явищем через століття пошкоджень та розграбувань.

Серед знахідок був мармуровий блок з трьома півсферичними порожнинами. Дослідники вважають, що ці отвори, ймовірно, містили різні священні олії, які використовувалися під час хрещення. Ранньохристиянські ритуали часто включали кілька етапів помазання, і цей предмет може вказувати на триетапний процес, який раніше не був чітко задокументований.

Іншим ключовим предметом був великий мармуровий релікварій з декількома відділеннями. Його конструкція дозволяла обливати реліквії олією, яка, ймовірно, потім використовувалася в ритуалах благословення. Це свідчило про те, що баптистерій також служив мартирієм — місцем, пов’язаним із вшануванням святих.

Також вчені знайшли бронзовий канделябр, висотою понад метр, прикрашений детальними елементами та ніжками у формі тварин, що продемонструвало рівень майстерності місцевої громади.

Ці знахідки стали прямим свідченням того, як розвивалися релігійні практики у візантійський період. Поєднання функцій хрещення та вшанування святих в одному просторі свідчило про те, що різні традиції використовувалися разом. Наявність реліквій, ймовірно, надавала глибшого значення акту хрещення.

Дослідники також зазначили, що зростаюча складність таких споруд наприкінці VI століття відображала ширші зміни в християнському суспільстві, зокрема зростання населення, збільшення кількості паломників та зміни в теологічних уявленнях.

Збереження цих об’єктів стало результатом раптової катастрофи. У 749 році н. е. потужний землетрус зруйнував комплекс, поховавши південну баптистерію під уламками. Це захистило місце від розграбування та подальшого повторного використання, фактично створивши герметичний археологічний шар. Завдяки цьому дослідники змогли детально вивчити місце, отримавши чітке уявлення про релігійне життя на момент його руйнування.

Гіппос, що колись входив до складу Декаполісу, відігравав важливу роль як християнський центр у візантійському світі. Хоча письмові згадки про місто обмежені, триваючі розкопки свідчать про його важливість.

Це відкриття дає рідкісний, детальний погляд на те, як люди практикували релігію понад тисячу років тому. Воно показує, що ранньохристиянські ритуали були більш різноманітними та складнішими, ніж вважали вчені.

Раніше Фокус писав про те, чому древні європейці перестали будувати мегалітичні гробниці. Вчені виявили, що це може бути пов'язано з хворобами та зміною населення.

Також ми розповідали про виявлення королівської печатки Едуарда Сповідника, яку вважали втраченою майже 50 років. Виявилося, що вона була неправильно класифікована та зберігалася окремо від оригінального документа.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: Arkeonews, Palestine Exploration Quarterly.