Найдальший зонд людства: NASA вимкнуло "Вояджер-1", але не повністю, що трапилося

Космічний апарат NASA "Вояджер-1" уже 49 років перебуває в космосі. Після дослідження величезних планет, Юпітера і Сатурна, він вирушив за межі Сонячної системи. Її він покинув 2012 року і зараз перебуває в міжзоряному просторі. Але зонд відчуває гостру нестачу енергії, а тому NASA вирішило відключити вже сьомий за рахунком науковий прилад на борту "Вояджер-1", щоб продовжити його життя в глибокому космосі, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У найвіддаленішого космічного апарату людства, який перебуває на відстані понад 25 мільярдів кілометрів від Землі, закінчується енергія. Вчені з NASA роблять усе можливе, щоб продовжити роботу "Вояджер-1", який продовжує надсилати цінні дані з міжзоряного простору.

Космічний апарат "Вояджер-1" використовує для отримання енергії радіоізотопний термоелектричний генератор. Це пристрій, який перетворює тепло від розпаду плутонію на електрику. У зонда NASA немає сонячних панелей і батарей, які можна було б заряджати. "Вояджер-1" зараз втрачає приблизно 4 вати енергії щорічно, що змушує команду місії економити енергію. І для цього за останні роки вже було відключено 7 із 10 наукових приладів космічного апарата. Тепер був відключений восьмий прилад. Він називається експеримент з вивчення низькоенергетичних заряджених частинок (LECP) і працював практично без перерви з 1977 року.

Цей прилад вимірював низькоенергетичні заряджені частинки, включно з іонами, електронами і космічними променями, що виходять із Сонячної системи, а також з інших частин нашої галактики Чумацький Шлях. Прилад надав важливі дані про структуру міжзоряного середовища, і про те, що знаходиться безпосередньо за межами геліосфери. Це область впливу сонячного вітру і магнітних полів Сонця. Вважається, що межа геліосфери, геліопауза, є межею Сонячної системи.

Вченим з NASA довелося відключити прилад LECP через те, що в лютому цього року рівень енергії зонда "Вояджер-1" різко знизився. Інженери місії знали, що будь-яке подальше падіння рівня енергії може активувати автоматичну систему захисту від збоїв у роботі зонда. Космічний апарат перейшов би в режим самозбереження і вивести з цього стану його було б важко. Існувала ймовірність, що місія могла б закінчитися назавжди.

Зонд "Вояджер-1" продовжує свою місію, яка, як заявили вчені з NASA, завдяки відключенню ще одного наукового приладу триватиме щонайменше на рік довше. Наразі на борту першого міжзоряного апарату людства працюють два наукові прилади: один реєструє плазмові хвилі, а другий вимірює магнітні поля в міжзоряному просторі. Ці прилади передають дані на Землю, але сигнал від "Вояджер-1" летить до нашої планети майже 24 години.

У NASA сподіваються зберегти працездатність хоча б одного приладу на борту "Вояджер-1" до 2030-х років. Це дасть змогу апарату продовжувати передавати дані з місць, де раніше не бували жодні інші місії людства.

Як уже писав Фокус, на борту на борту зонда NASA "Вояджер-1" все ще працюють комп'ютери 70-х років минулого століття.

Також Фокус писав про те, що гігантський інтернет-супутник BlueBird 7 буде спущено з навколоземної орбіти після невдалого запуску на ракеті New Glenn.

Під час написання матеріалу використано джерела: NASA.