На Венері змогли вижити 7 гостей із Землі, вважають учені (фото)
Нове дослідження припускає, що щонайменше сім космічних апаратів досі перебувають на поверхні найгарячішої планети Сонячної системи.
Вчені вважали, що космічні апарати, які приземлилися на Венері, повинні бути знищені через екстремальну спеку і величезний тиск. Але 7 із цих зондів, ймовірно, всі збереглися до наших днів, хоча були запущені понад 40 років тому. Космічні археологи припускають, що Венера краще зберігає людські артефакти, ніж вважалося раніше.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Венера — це найгарячіша планета в Сонячній системі, де температура на поверхні сягає 467 градусів Цельсія. При цьому атмосферний тиск на Венері в 92 рази вищий, ніж на звичайний тиск на Землі. Вважалося, що ці умови, а також дощі з сірчаної кислоти разом із геологічними процесами мають знищити будь-який космічний апарат, відправлений на поверхню Венери. Але нове дослідження припускає, що деякі зонди могли вижити.Група космічних археологів вирішила з'ясувати, наскільки добре можуть зберігатися людські технології, що залишилися на поверхні Венери.
У період із 1961 до 1984 року СРСР запустив 18 зондів до Венери в рамках програм "Венера" і "Вега". З них 10 зондів успішно приземлилися на поверхню планети Сонячної системи і змогли пропрацювати досить довго, щоб передати дані і навіть фотографії поверхні. Зонд NASA "Піонер-Венера-2", запущений 1978 року, також успішно приземлився на Венері і понад годину передавав дані. Такий самий подвиг здійснив і зонд "Піонер-Венера-1". Передбачалося, що жоден космічний апарат не зможе залишитися на поверхні Венери через екстремальні умови довкілля, але вчені провели дослідження в одній із лабораторій NASA і з'ясували, щонайменше 7 апаратів СРСР і NASA все ще можуть перебувати на поверхні дуже негостинної планети.
За словами космічних археологів, перші зонди, відправлені на Венеру, були створені з матеріалів, які точно не витримали умов планети. Просто ніхто точно не знав, які ці умови. Але використання більш міцних матеріалів, таких як титан, у пізніших місіях, ймовірно, дали змогу залишитися деяким зондам на поверхні Венери, нехай і в деформованому вигляді.
Як припускає дослідження, ні величезна температура, ні тиск, ні сірчана кислота, ні геологічні процеси на Венері не могли сильно нашкодити цим зондам. Учені вважають, що майбутні місії на Венеру зможуть сфотографувати ці зонди на поверхні планети.
Якщо дані вчених буде підтверджено, то космічні апарати, які вижили, будуть являти собою не тільки частину історії дослідження Сонячної системи, а й допоможуть планувати майбутні місії на інші світи, які можуть бути такими ж негостинними, як і Венера.
У найближчі кілька років заплановано кілька місій з дослідження Венери, зокрема місії NASA DAVINCI і VERITAS, запуск яких попередньо заплановано на 2030 і 2031 роки.
Інші новини науки
На Венері йдуть дощі з сірчаної кислоти, але вони ніколи не потрапляють на поверхню гарячої планети. Вчені назвали причину.
Технологію стародавніх римлян було створено на 8000 років раніше. Вчені дійшли висновку, що технологія виготовлення дуже міцного будівельного матеріалу була винайдена за тисячі років до появи Римської імперії, але була втрачена.
Під час написання матеріалу використано джерела: Geoarchaeology, IFLScience.