Хату на кота. Спадкоємці, народжені від ЕКО, заповіт з умовою та інші нововведення

На початку року в Україні представили концепцію поновлення Цивільного кодексу, зокрема у сфері спадщини. Прокоментувати новації Фокус попросив Віктора Калакура, члена робочої групи з підготовки концепції, завідувача кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка.

Зачатий після смерті: як оформити отримання спадщини

У новій версії Цивільного кодексу (ЦК) пропонується передбачити можливість вписати у заповіт спадкоємців, зачатих із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій після смерті спадкодавця.

"Ця проблема обговорювалася ще при підготовці чинного кодексу, але тоді законодавець не наважився включити відповідні положення. Сучасний розвиток суспільних відносин, напрацювання вітчизняної доктрини, досвід законодавства зарубіжних країн дозволяють зробити висновок про доцільність законодавчо закріпити таку форму спадкування", — впевнений Калакура.

За його словами, щоб запобігти можливим зловживанням, законодавчо закріплять умови, при яких дитина, зачата після відкриття спадщини, може бути визнана спадкоємцем. Конкретний термін, протягом якого може проводитися запліднення, в концепції не встановлено, його вкажуть на етапі формування остаточної редакції змін ГК.

"Виникнення такої категорії спадкоємців ставить питання про забезпечення інтересів інших спадкоємців, надання їм можливості реалізовувати свої спадкові права. Основи забезпечення цих прав та інтересів закладені в чинному кодексі. Подальше вдосконалення даних норм повʼязано з регулюванням особливостей прийняття спадщини існуючими спадкоємцями за заповітом і за законом з обтяженнями за частиною можливого спадкоємця з метою захисту його інтересів, можливої заборони відчуження майна, управління цим майном. Постане питання про роль нотаріуса при формуванні волевиявлення спадкодавця, розʼяснення йому правових наслідків такого розпорядження, обліку прав спадкоємців, зокрема тих, які мають право на обовʼязкову частку", — зазначає Віктор Калакура.

Відразу ж виникає резонне питання, чи внесуть зміни у визначення "обовʼязкової частки" спадщини. Адже сьогодні претендувати на спадщину можуть і ті, кого не включили у заповіт: неповнолітні діти, непрацездатні батьки або подружжя має право на половину спадщини, зазначеної у заповіті. Тому виникає проблема — потрібно дотримати принцип волевиявлення спадкодавця і при цьому забезпечити права всіх спадкоємців.

Заповіт з умовою

У новій версії кодексу збираються врахувати можливість створювати заповіт з умовою, що має на увазі вступ у спадок лише після виконання прописаних обставин. Наприклад, дідусь заповідає онуку квартиру лише за умови його одруження або після народження в його сімʼї сина. Умови можуть бути будь-якими, головне, щоб вони не суперечили закону або моральним засадам суспільства і відповідали принципам розумності, сумлінності, справедливості. І тут знову виникають питання. Наприклад, якщо дідусь мріяв підкорити Еверест і тепер вписав в заповіт таку умову, а його спадкоємці не прагнуть підкорювати гору, чи буде ця умова вважатися розумною і хто виступатиме арбітром?

"У чинному кодексі передбачено, що заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як повʼязаної, так і не повʼязаної з її поведінкою. При цьому умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Спадкоємець, призначений у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що не знав про неї, або якщо настання умови від нього не залежало", — говорить Калакура.

Згідно чинної правової моделі, якщо спадкоємець відмовляється виконувати умову для отримання заповіту, він все одно може претендувати на спадщину за законом.

Чотири лапи у спадок

З точки зору права домашніх тварин теж можна заповідати.

"Концепція передбачає, що необхідно встановити на законодавчому рівні можливість складання заповіту щодо утримання та догляду домашніх тварин, які належать спадкодавцеві. Така новація повністю відповідає свободі заповіту і зрештою сприятиме збереженню умов утримання домашніх тварин. Відповідальність за неналежне поводження з тваринами, порушення умов їх утримання передбачена іншими галузями права", — продовжує експерт.

При цьому знову-таки неясно, чи буде враховуватися бажання спадкоємця, який може не хотіти отримувати живий спадок. Тому немає гарантії, що після закриття заповіту тварина не опиниться на вулиці.

Крім іншого в ГК зачіпаються інші види заповіту, зокрема заповіту подружжя і секретні заповіти. Вони враховані чинним Цивільним кодексом, але закони вимагають доопрацювання.

Заповіт подружжя має на увазі, що вони мають право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної власності. Після смерті одного з подружжя частка спільної власності переходить до другого, який його пережив. Після смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. При цьому виникають питання щодо одностороннього права скасувати такий заповіт, права розпорядитися майном при певних обставинах тією особою з подружжя, що пережила іншу (наприклад, якщо виникла необхідність в лікуванні), неясна доля такого заповіту у випадку розірвання шлюбу.

Секретний заповіт посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його у запечатаному конверті, на якому має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний підпис, скріплює печаткою, у присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує. Це означає, що зміст заповіту невідомий іншим особам, зокрема нотаріусу. У ГК потрібно уточнити умови оголошення таких заповітів.