Документ підтримали 248 депутатів, а довічне ув'язнення загрожує тим, хто веде вогонь по цивільних і медичних об'єктах.
Народні депутати в рамках засідання Верховної Ради у другому читанні затвердили закон про покарання за воєнні злочини.
Засідання Парламенту транслювалося в Youtube.
Документ у другому читанні підтримали 248 депутатів.
Так, затверджений документ доповнює ст. 8 Кримінального кодексу новою частиною, якою "вводиться принцип універсальної юрисдикції щодо агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів".
Автори законопроекту прописали особливості кримінальної відповідальності військових командирів, інших осіб, які діють як військові командири, та інших начальників за відповідні міжнародні злочини.
Законом пропонують карати за публічні заклики до здійснення акту агресії, а також за виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій або їх поширення арештом на термін до 6 місяців або позбавленням волі на термін до трьох років.
Якщо особи планували, готували і скоїли подібний злочин, то будуть позбавляти волі на термін від десяти до п'ятнадцяти років або довічно.
Умисне вбивство особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, як то кажуть у затвердженому документі, у зв'язку з міжнародним збройним конфліктом або збройним конфліктом неміжнародного характеру, загрожує позбавленням волі до 15 років або довічного ув'язнення.
Позбавлення волі на термін від семи до п'ятнадцяти років за такі злочини:
- депортацію населення на територію іншої держави;
- насильницьке переміщення населення в іншу місцевість у межах однієї держави;
- вербування або втягнення особи молодше 15 років до складу збройних сил або інших державних військових формувань або інших, крім держформувань (груп), що беруть участь у збройному конфлікті, а так само використання такої особи для участі в бойових діях;
- позбавлення особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, права на справедливе і належне судочинство;
- наругу над людською гідністю;
- захоплення або тримання особи як заручника;
- незаконне позбавлення волі;
- згвалтування, сексуальну експлуатацію, примус до заняття проституцією, примусову вагітність, примусову стерилізацію або будь-які інші форми сексуального насильства;
- тортури чи інше нелюдське поводження, або незаконне проведення будь-яких дослідів над людиною або застосування до нього незаконних методів лікування, які є небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх проведення або застосування;
- заподіяння середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження;
- поранення обличчя.
Навмисне захоплення або пошкодження чужого майна передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 12 років. Якщо ці дії мають масштабний характер, то санкція збільшується до 15 років.
До 12 років позбавлення волі загрожує за умисне заподіяння удару у зв'язку зі збройним конфліктом по:
- персоналу, об'єкту, матеріалах, устаткуванню, підрозділу або транспортному засобу, залученими до надання гумдопомоги або місії з підтримання миру відповідно до Статуту ООН під час, коли вони мають право на захист, якою користуються цивільні особи або цивільні об'єкти;
- будівлі, матеріалах, обладнанню, медустанові або транспортному засобу, що має належним чином позначену розпізнавальну емблему або розпізнавальний знак, встановлені гуманітарним правом, або по персоналу, який має право використовувати такі емблеми та знаки.
Якщо ці дії спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, то винуватцям загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.
Незаконне використання під час конфлікту помітної емблеми або розпізнавального знака передбачає до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.
Раніше ми повідомляли, що Рада в першому читанні проголосувала за дерадянізацію законодавства. Законопроект передбачає обов'язок Кабміну у встановлені терміни подати в Раду нові проекти Житлового, Трудового й Адміністративного кодексів України.
Також ми розповідали, що ВР провалила голосування щодо створення ТСК для розслідування "справи вагнерівців". Пропозицію підтримали лише 97 нардепів, а більшість "слуг народу" утрималися від голосування.