Розділи
Матеріали

Реставрація обраних. Чому в списку Великої реставрації немає Одеської опери і Тараканівського форту

Євгенія Корольова
Тараканівський форт (Дубенський форт, Нова Дубенська фортеця) — архітектурна пам'ятка 19 століття

В Україні 80% культурно-історичних пам'яток потребують серйозної реставрації, 30% в аварійному стані. На 22 об'єктах роботи почнуться вже в цьому році. Але чому шорт-ліст "Великої реставрації" розчарував громадськість і що не так з експертною радою, яка проводила відбір?

У жовтні 2020 року Володимир Зеленський приїхав з візитом до Рівного. Виступаючи перед журналістами на майданчику споруджуваного спортивного комплексу, президент серед іншого згадав про програму "Велика реставрація". Більше того, глава держави сказав, що три об'єкти в регіоні, а саме Тараканівський форт, Дубенський та Острозький замки, уже внесені в програму і будуть відреставровані. Однак, це не так.

Тараканівський форт
Тараканівський форт
Острозький замок
Острозький замок
Дубенський замок
Дубенський замок

У кінці травня Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) оприлюднило список з 22 об'єктів, роботи на яких почнуться найближчим часом, але ні рівненського форту, ні замків там немає, вони не потрапили навіть у розширений перелік МКІП з 109 позицій. Втім, там не опинилося і багатьох інших історичних пам'яток, які розраховували отримати державне фінансування на реставрацію. Зате в списку є по три об'єкти Києво-Печерської лаври та Софії Київської, для поновлення яких доцільніше знайти спонсорів чи меценатів, у той час як на палац у селі Самчики, наприклад, залучити приватні гроші навряд чи вийде.

Втім, Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, з такою позицією не згоден.

"Останній рік я тільки тим і займаюся, що шукаю спонсорів, приєднуйтесь! Як тільки знайдемо, відразу виключимо [з програми] і Софію, і Лавру, — відповів Ткаченко на запитання Фокуса. — Насправді на об'єктах у цих двох заповідниках теж є кричущі моменти".

У списку є по три об'єкти Києво-Печерської лаври та Софії Київської
Фото: Сергій Кузнецов

Законодавча колізія

В Україні 80% культурно-історичних пам'яток потребують серйозної реставрації, 30% в аварійному стані. Проект "Велика реставрація" в рамках президентської програми "Велике будівництво" якраз і був придуманий для того, щоб привести їх у порядок. Подача документів проходила з 3 березня по 2 квітня 2021 року. У результаті Мінкульт отримало 211 заявок. Однак, 102 пам'ятники, що претендували на реставрацію, перебувають у комунальній власності і, як з'ясувалося, отримати фінансування від МКІП не можуть. Наприклад, це Одеська та Ужгородська філармонії. Також зі списку випали об'єкти, що підкоряються іншим міністерствам. Тим же Тараканівським фортом розпоряджається Міністерство оборони, що теж не дозволяє виділяти на нього гроші в рамках програми.

У рамках бюджетної програми до 2025 року нове життя повинні дати 150 культурно-історичним об'єктам

Олександр Ткаченко запевняє, що цю законодавчу проблему скоро усунуть. На пресконференції, присвяченій річниці його роботи на посаді, міністр повідомив, що в парламенті зареєстрували законопроект №5551, що дає можливість міністерству фінансувати в тому числі об'єкти комунальної власності.

Відбирали за кількома критеріями. Як пояснює Ткаченко, це повинні бути знакові об'єкти, що перебувають у критичному стані, але завдяки реставрації вони зможуть збільшити кількість відвідувачів. Ще одна умова — наявність проектно-кошторисної документації, необхідної для початку робіт.

"Якщо говорити про об'єкти, які перебувають у власності громад, ми в постійній комунікації з губернаторами і просимо їх: "Витратьте гроші хоча б на цю проектну документацію". Це дозволить нам відразу давати субвенцію, а їм — починати роботи", — коментує міністр .

У шорт-ліст з 22 позицій теж не потрапили проекти з високими балами з розширеного списку. Перше місце у відбірковому рейтингу посідала Семінарська церква в Чернівецькому національному університеті, але експерти для програми її не забрали. Ще під час відбору Євген Чередюк, фахівець Центру управління цим об'єктом ЮНЕСКО, розповідав, як важливо почати реставрацію вже в цьому році, інакше обсяг робіт значно виросте. У церкві вже є проектно-кошторисна документація, а вартість робіт оцінюється у 8 млн грн.

Семінарська церква

Як запевняє міністр, у поточному році повинен відбутися ще один відбір пам'яток — за оновленими правилами, і перелік одержувачів допомоги збільшиться до 50 позицій. Усього ж у рамках бюджетної програми до 2025 року нове життя повинні дати 150 об'єктам.

На програму "Велика реставрація" в держбюджеті закладено 2 млрд грн, але гарантована сума — 600 млн грн. Засоби розподілять залежно від намічених робіт. Наприклад, на реставрацію Чортківського замку на Тернопільщині передбачено 17,5 млн грн, а на Жовківський замок у Львівській області — 51 млн грн.

Тим часом реставрація Чортківського замку вже спровокувала скандал у науковій спільноті.

"SOS! Знищується пам'ятка національного значення" — так починається публікація у Facebook Володимира Добрянського, місцевого археолога та історика. На території замку почалися роботи, проте експерт побоюється, що екскаватор, який розчищає територію, може знищити культурний шар, оскільки археологічні дослідження тут не проводилися.

"Насправді це буде не реставрація, а бутафорія і руйнування. Археолога під час проведення земляних робіт немає. Тільки такий фахівець повинен проводити розкопки і спостерігати за зачисткою території", — вважає Добрянський.

Реставрація Чортківського замку
Реставрація Чортківського замку
Реставрація Чортківського замку
Реставрація Чортківського замку
Реставрація Чортківського замку

Фото: Facebook Володимира Добрянського

Без ініціативи

Проекти для програми відбирає створена під цю справу експертна рада з восьми осіб. У неї, зокрема, увійшли Василь Тимкович, директор держінституту "УкрНДІпроектреставрація", Марія Бурʼянова, глава Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Микола Крижанівський, начальник управління реалізації політики зайнятості та розвитку людського капіталу Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України. Але першою в списку експертів значиться Наталія Білоус, головна архітекторка заповідника "Софія Київська". І все б нічого, тільки серед відібраних об'єктів три відносяться якраз до заповідника.

Питання виникають не тільки до конкурсних умов відбору, а й до ініціативності регіональної влади. Наприклад, у списку немає об'єктів з Одеської області. Як зазначає Микола Чепелєв, засновник Асоціації архітекторів Одеси, незрозуміло, чому керівництво міста та області не подавало заявки на реставрацію будівель, що перебувають у держвласності.

Наукова бібліотека ім. Горького в Одесі
Одеський оперний театр
Музична школа ім. Столярського

"У місті це, наприклад, Оперний театр, Школа Столярського [музична школа-інтернат], бібліотека ім. Горького. Упевнений, що і в області досить таких будівель і пам'ятників. Міські або обласні профільні управління повинні були уважно прочитати критерії, положення про цю програму і відповідно до них підготувати заявку на включення", — говорить архітектор. Можливо, у рамках другого відбору регіони проявлять більшу ініціативність і будуть більш охоче претендувати на фінансування від МКІП.