Відходи тіла. Як медичне сміття стає джерелом ВІЛ, туберкульозу, гепатитів та COVID-19

До категорії медичних відносять всі відходи медустанов, лабораторій, біомедичних і дослідницьких центрів. У їхньому числі використані шприци, системи, мішки з-під крові, пробірки, перевʼязувальні матеріали, навіть одноразовий посуд і залишки їжі, а також тканини тіла — усе, що має причетність до пацієнта і його лікування. До початку пандемії в Україні кожне лікарняне ліжко генерувало в середньому 5 кг медичних відходів на добу.

Медичне сміття відноситься до класу небезпечних відходів, адже може бути джерелом поширення інфекцій: ВІЛ, туберкульозу, гепатитів, а з недавніх пір — і COVID-19. Такі небезпечні відходи заборонено вивозити на сміттєві полігони і тим більше — на нелегальні звалища, вони повинні бути утилізовані особливим чином: спалюванням у спеціальних печах високої температури. Але майже 90% медвідходів викидають незаконно, так небезпечне сміття опиняється на стихійних звалищах, посадках і лісосмугах.

На початку 2021 року Державна екологічна інспекція в Київській, Миколаївській та Львівській областях виявила стихійні звалища з медичними відходами. У кінці 2020-го в Старому Селі на Сумщині місцеві жителі почали бити на сполох, коли незаконне звалище утворилося в безпосередній близькості від будинків.

Проблеми утилізації медичних відходів

Безпечна утилізація повинна базуватися на трьох принципах: скорочення обсягу відходів, їх сортування й обробка, яка б знизила ризики для медпрацівників та населення. В Україні цих принципів не дотримуються.

"Усе починається ще в лікарнях, де медвідходи не сортуються і викидають разом з іншими відходами в загальні смітники. На сьогодні лікарні не можуть собі дозволити створити якісну інфраструктуру зберігання небезпечних відходів до забору утилізаторами — на це немає коштів. Але навіть якщо медустанова укладає договір з фірмою-утилізатором, це все одно не гарантує, що остання виконає свої обовʼязки належним чином", — говорить Фокусу Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції.

Більшість підприємств мають ліцензії лише на вивезення небезпечних відходів та при цьому не забезпечені необхідними потужностями для спалювання такого сміття. Тому вони його вивозять на незаконні звалища.

Сьогодні в небагатьох утилізаторів є сміттєспалювальні печі з температурою 850-1100 ° C, які відповідають міжнародним нормам викиду діоксинів і фуранів, у решті випадків спалювання сміття значно шкодить екології.

"За дорученням премʼєр-міністра України ми перевірили 65 субʼєктів, які працюють у системі збору, перевезення та утилізації медичних відходів. У шести підприємств немає необхідних потужностей для спалюванню сміття, ліцензії позбавлені чотири обʼєкти, щодо інших йдуть судові процеси", — говорить глава Держекоінспекції.

У той же час представники фірм-утилізаторів не вважають, що суворі санкції допоможуть вирішити проблему. За словами Віталія Данкевича, директора компанії "УкрЕкоПром", ситуація вимагає комплексного вирішення.

"Не можна прийти, покарати всіх власників ліцензій і чекати, що положення в цій галузі кардинально зміниться. Цей прийом з покаранням може працювати в сукупності з численними іншими прийомами, які повинні бути спрямовані як на допомогу ліцензіату, так і на контроль за ним", — каже Данкевич.

Ліцензія видається відповідно до вимог, прописаних Міністерством охорони навколишнього середовища. Кожна компанія, яка бажає отримати ліцензію, відправляє необхідний пакет документів, після чого відповідальний орган приймає рішення про видачу ліцензії або відправляє здобувачеві лист з рекомендаціями, що необхідно доопрацювати для її отримання.

"На жаль, сам алгоритм видачі ліцензії не має на увазі попередньої перевірки поданої компанією інформації. Мені здається, це дуже важливий момент, адже виходить, що невідповідність вимогам виявляють у ході перевірок, уже після того, як компанія почала працювати", — говорить Віталій Данкевич.

Як хитрують лікарні у сфері утилізації відходів

При цьому він вважає, що перевіряти потрібно і медустанови — найчастіше вони самі в цілях економії урізують статті витрат на утилізацію відходів. Наприклад, дають заявку на тендер, де вартість послуг з вивезення, транспортування та утилізації певного обсягу медвідходів повинна коштувати 100 тис. грн. Але оголошуються сумнівні компанії-утилізатори, що пропонують свої послуги всього за 15 тис. грн. Довести адміністрації лікарні, що ця сума не покриє навіть витрати на транспортування, не кажучи вже про законну утилізацію відходів, неможливо. А ціни і тарифи на цей вид діяльності ніде не закріплені.

Усе починається ще в лікарнях, де медвідходи не сортуються і викидають разом з іншими відходами в загальні смітники

"У ході таких "воєн" за сміття програють саме ті компанії, які мають необхідні печі необхідних потужностей: обладнання є, а роботи немає. І ці процеси також повинна контролювати екоінспекція, але, на жаль, сьогодні в неї немає на це повноважень", — вважає директор компанії "УкрЕкоПром".

В Україні штрафи за порушення вимог поводження з відходами становлять від 850 до 1700 грн — копійчані суми, які не здатні змусити порушників відмовитися від незаконних дій. Тому щороку кількість нелегальних звалищ зростає, у 2020 році їх виявили 2144. Вирішення проблеми потребує глобальних змін, починаючи із законодавства, що стосується всієї системи поводження з відходами, і закінчуючи відповідальністю кожного українця.

"На сьогодні особливого значення набуває твердження законопроекту 2207-1д "Про управління відходами", який ухвалений Верховною Радою в першому читанні. Він встановлює порядок збору, вивезення та обробки муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збору та рециклінгу, передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу", — говорить Андрій Мальований. Він додає, що важливим є законопроект 3091 "Про державний екологічний контроль". Цей документ стане поштовхом до якісних змін у сфері утилізації відходів і дозволить Україні стати ближчою до найкращих практик країн Євросоюзу.

Але поки в галузі панує безлад, у тому числі з утилізацією медичних відходів. На думку глави Держекоінспекції, наслідки будуть сумними для всіх українців. Тонни використаних медичних матеріалів загрожують як інфікуванням конкретних людей, які контактують з цими відходами, так і проникненням шкідливих речовин у грунт і воду.