Червона літера. Імунологи та епідеміологи — про новий штам "Йота" зі смертністю на 80% вище

Лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук і засновник "Національної експертної групи з інфекційного контролю" Андрій Александрін в коментарі Фокусу підтверджує: широкому загалу про штам "Йота" стало відомо ще восени 2020 року.

"Так, у листопаді штам "Йота" проявився у США, до березня затих, і почалося активне поширення "Дельти", — розповідає Александрін.

Доктор медичних наук, клінічний імунолог Андрій Волянський зазначає, що штам "Йота" відноситься до тих варіантів коронавірусу, які "перебувають під наглядом". Лікар наголошує: по цій конкретній мутації коронавірусу в публічному доступі поки що вкрай мало інформації.

"Це інша модифікація, особливо штам "Йота" поширений в США, там зафіксовано 40 тисяч його випадків. Що, втім, відносно небагато, оскільки останніми днями у Штатах реєструють по 100 тисяч щоденних нових інфікованих. Також "Йоту" фіксували в Еквадорі і Канаді. В інших країнах або поодинокі випадки, або взагалі нічого", — пояснює Волянський.

Чи правда, що штам "Йота" небезпечніший, ніж "Дельта" або "уханьський" штам?

Андрій Волянський вважає, що на поточний момент підстав для занепокоєння через штам "Йота" в українців немає.

"Поки не доведена його більша летальність або заразність — не потрібно поки піднімати паніку. На мій погляд, треба заспокоювати людей", — каже лікар.

Епідеміолог Андрій Александрін також не бачить передумов стверджувати, що штам "Йота" являє якусь особливу небезпеку. Нюанс у тому, що в Україні "Йоту" не так-то просто і "відловити".

"У нас немає системи епідеміологічного нагляду, яка покаже, які штами переважно циркулюють на території України, що вимірюється за допомогою секвенування, — розповідає Александрін Фокусу. — Це лабораторна діагностика, яка дозволяє позначити саме мутації тих чи інших видів мікроорганізмів".

При цьому на сьогодні штам "Йота" не має переваги над широко поширеним "Дельта" штамом, який на сьогодні є все-таки найбільш заразним, зазначає експерт. А ось інформацію про те, що штам "Йота", можливо, небезпечніший порівняно з "уханьським" штамом, Андрій Александрін не став коментувати, посилаючись на недостатній обсяг даних про це в авторитетних джерелах.

"У відомих або в цитованих журналах або навіть на сайтах Центру з контролю і профілактики захворювань (ЦКЗ) США або Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) ця інформація ще не опублікована. А якщо вона не опублікована — вона до кінця не вивчена. Отже, всі інформаційні вкидання, які з'являються, не мають доказовості. І можна тільки робити свої суб'єктивні припущення, але вони не будуть достовірними", — говорить лікар-епідеміолог.

Що ми знаємо про штам "Йота" на даний момент

• Вперше штам "Йота" було виявлено у листопаді 2020 року в Нью-Йорку, а 24 березня 2021 року ВООЗ позначив його як мутацію, яка "являє інтерес".
• Новий штам коронавірусу виявили у 43 країнах світу, зокрема у всіх куточках США.
• Варіант B.1.526 має кілька ключових мутацій шиповидного білка: D614G, T951 і E484K. Перша мутація, яка також зустрічається у декількох інших штамах SARS-CoV-2, допомагає вірусу міцніше кріпитися до рецепторів у людських клітинах. T951 відповідає за велику заразність штаму, а ось третя мутація E484K викликає найбільше занепокоєння. Вона, схоже, допомагає штаму ухилятися від антитіл імунної системи.
• Результати показують, що B.1.526 здатний збільшити рівень смертності на 62-82% серед літніх людей. Щоправда, варто зазначити, що це дослідження було опубліковане на сервері medRxiv, де викладаються наукові звіти, які не рецензуються а, отже, не повинні розглядатися як остаточні.

Штам "Йота" здатний "уникати імунної відповіді". Що це означає?

Ще одне поширене твердження: "Йота" штам, можливо, "здатний уникати імунної відповіді (захисту імунної системи)". Епідеміолог Александрін зазначає, що не чув про подібну властивість цього штаму. Втім, підкреслює лікар, будь-якому вірусу не властиво вбивати своє середовище проживання, оскільки він сам через це загине.

"Між вірусами йде конкуренція. І у цій боротьбі виграє той вид штаму, який має кращу контагіозність, тобто заразність. Чим краще він буде переноситися від людини до людини тим довше він житиме", — розповідає Александрін.

Імунолог Борис Донський у розмові з Фокусом також підкреслює, що кожна нова мутація коронавірусу з'являється через прагнення "обійти" стару у битві за людський організм.

"Тому що цей штам вже пам'ятають, його знають. Люди, які перехворіли або вакциновані, ним вже не хворіють — тому все меншою і меншою стає його ресурсна база. І вірус знову починає мутувати, щоб хоч якось старий імунний захист його не впізнав", — пояснює Донський.

За словами імунолога, на поточний момент немає інформації про те, що між різними штамами коронавірусу є принципові відмінності.

"Те, що "Дельта" швидше розмножується — так. Але клінічний перебіг у нього особливо не змінюється", — зазначає імунолог.

Чи залишаються ефективними "старі" вакцини проти нових штамів?

Імунолог Андрій Волянський зазначає, що чим більше з'являється нових мутацій коронавірусу, тим менш ефективними стають вакцини, які були створені проти "уханьського" його варіанту.

"І по "Дельті" вже є величезні питання. У тих країнах, де зараз колють третю дозу вакцини — наприклад, в Ізраїлі, — там люди все одно хворіють "Дельтою". Щодо США є багато інформації про те, що у вакцинованих і невакцинованих, які захворіли "Дельтою", захворюваність приблизно одна і та ж. Дані Великобританії говорять про те, що у віковій групі до 50 років вакциновані і невакциновані помирають від цієї мутації з однією частотою", — говорить Волянський.

Втім, зазначає імунолог, у тій же Британії у віковій групі старше 55 років летальність у вакцинованих утричі менша, ніж у невакцинованих.

"Тобто виходить, що варіант "Дельта" уникає вакцин, але ще не повністю. Це не суперечливі дані. І це все не говорить про те, що вакцини неефективні. Вони все ще ефективні. У вакцин є ефективність проти захворюваності, проти важкого перебігу хвороби, проти смерті", — розповідає Волянський.

Епідеміолог Александрін в коментарі Фокусу підкреслює, що головна властивість схвалених ВООЗ вакцин — це полегшення перебігу хвороби, а не гарантія неможливості захворіти. І мінімізація ризиків померти від ковіду, звичайно. Всі види вакцин, які сьогодні застосовуються в Україні — Pfizer, Moderna, AstraZeneca і CoronaVac — виконують цю функцію.

Імунолог Волянський зазначає, що оприлюдненої на сьогодні інформації недостатньо для того, щоб стверджувати, як реагуватимуть на "Дельту" організми тих, хто перехворів "уханьським" варіантом коронавірусу. "Є припущення, що вони хворітимуть, але хворітимуть рідко. По "Йоті" ж поки хоч трохи вагомої та достовірної інформації немає", — підкреслює експерт.

Чи є штам "Йота" в Україні?

За словами Андрія Волянського, наявність штаму "Йота" в Україні є малоймовірною: з початку року його виявляли у невеликій кількості лише у деяких країнах Європи.

"Важливо те, що заразніший штам витісняє всі інші. Тому потрібно очікувати домінування в Україні штаму "Дельта". Малоймовірно, що найближчим часом домінуючим буде інший варіант", — підкреслює Волянський.

Однак Андрій Александрін не виключає ймовірності того, що штам "Йота" вже проник на територію України.

"Я роблю таке припущення, тому що слова Радуцького (голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації — Ред.) або Ляшка (глава Міністерства охорони здоров'я — Ред.) про те, що у нас виявили 4 або 10 випадків "Дельта" штаму — це смішно. Ми живемо у час стрімкого сполучення між країнами, і говорити що у нас немає цієї мутації — нерозумно. Інша справа, що у нас відсутня система епіднагляду та відсутні потужності, які можуть виявляти циркуляцію штамів серед населення", — розповідає Александрін Фокусу.

Епідеміолог вважає, що єдиною організацією в Україні, яка може вести облік мутацій коронавірусу, є Інститут мікробіології Національної академії наук (НАН). Він нагадує, що саме ця установа першою виявила факт зараження коронавірусом в країні, як і факт зараження штамом "Дельта". Керівництво інституту, говорить Александрін, неодноразово зверталося до Кабміну і МОЗ з проханням виділити їм фінансування для вивчення циркуляції коронавірусу в Україні.

"Але досі з якихось причин йдуть політичні маніпуляції та МОЗ не виявляє зацікавленості у тому, щоб у нас була система епіднагляду в країні", — зазначає епідеміолог.