Підготовка до необоротного. Теплові хвилі "Люцифер" щороку "підігріватимуть" Європу до +50

У 2017 році у всій Південній Європі спостерігалися надзвичайно високі показники температури повітря, що перетнули позначку +40°C. Ці теплові хвилі отримали назву "Люцифер". У серпні 2021 року встановлено новий температурний рекорд на Сицилії — +48,8°C. На думку Пітера Стотта, британського метеоролога, до кінця нинішнього століття "Люцифер" накриватиме Європу практично щороку, температура повітря зростатиме до позначки +50°C. Такий жахливий прогноз Стотт озвучив журналістам на кліматичному саміті ООН, що пройшов у Глазго.

"Якщо подивитися на температури +48,8°C у Європі та +49,6°C у Канаді та на все, що було з цим пов'язано — пожежі, негативний вплив на здоров'я людей і на сільське господарство, — то зараз це наслідки від глобального потепління лише на один градус із невеликим. За умов подальшого потепління все буде лише погіршуватися", — цитує професора Стотта The Independent.

Липень 2021-го для світу став найспекотнішим місяцем за всю історію метеорологічних спостережень. За словами Ольги Гусакової, фахівчині відділу клімату та транспорту громадської організації "Екодія", для українців температура вище 30°C стала нормою, та й новини про температурні рекорди нас вражають дедалі менше. Але це не означає, що українцям треба смиренно чекати на прихід "Люцифера", навпаки, зараз саме час адаптуватися до наслідків зміни клімату, адже від цього залежить здоров'я і навіть життя. Наприклад, необхідно створювати системи інформування про теплові хвилі, це допоможе людям планувати свій графік і якомога менше перебувати на вулиці під час спеки.

Глобальне потепління: прогнози та реальні втрати

Ще в 2007 році вчені, які у 1990-х брали участь у створенні Рамкової конвенції про зміну клімату ООН, заявили, що заходи щодо адаптації до такої зміни не менш ефективні, ніж дії, спрямовані на скорочення викидів парникових газів. Деякі наполягали на тому, що вони навіть пріоритетніші. Після цього була опублікована доповідь Всесвітньої організації охорони здоров'я "Зміна клімату та здоров'я", яка акцентує увагу на необхідності підготовки до нової реальності. У ньому сказано, що, починаючи з 2000 року, спостерігалося кілька періодів аномальної спеки, що спричинило численні смерті.

Наприклад, влітку 2003-го в різних регіонах Європи зареєстрували понад 70 тис. випадків передчасної смерті через спеку. Через високу температуру в повітрі підвищується вміст озону й інших забруднювачів, що посилює серцево-судинні та респіраторні захворювання. Під час сильної спеки у повітря потрапляє більше квіткового пилку й інших аероалергенів. Це дуже небезпечно, адже зараз понад 24% дорослого населення Європи страждає на різні види алергії, зокрема на тяжку форму астми. Крім того, майже третина всіх дітей — алергіки.

У ВООЗ також прогнозують, що до 2050-х років повені в Європі щороку ускладнюватимуть життя більш ніж 300 тис. людей. Якщо нічого не робити, до кінця століття кількість європейців, які страждають від повеней у прибережних зонах, щорічно сягатиме від 775 тис. до 5,5 млн осіб, залежно від рівня викидів в атмосферу.

За словами Романа Пучка, співзасновника громадської організації "Ресінк", в Україні аномальна спека вплине на сільське господарство: очікуються деградація ґрунтів, зміни умов дозрівання культур і їх родючості. Утім, зміняться умови життя всіх українців.

"Оскільки екосистема не має меж, ефективно протистояти змінам клімату неможливо лише зусиллями України. Потрібні злагоджена, комплексна робота з мінімізації використання викопного палива, оптимізація логістики поставок для продуктів харчування, товарів легкої промисловості, — каже Пучко. — Паралельно з цими кроками ми повинні: максимально розвивати електрифікацію опалення та транспорту; переходити до кругової економіки [заснованої на відновлюваних ресурсах]; використовувати нові типи матеріалів, системи накопичення та генерації електроенергії;

Враховуючи жахливі прогнози та масштаби наслідків зміни клімату, багато країн ухвалюють стратегії адаптації на міждержавних і національних рівнях. У доповіді ООН про різницю заходів адаптації за 2020 рік йдеться про те, що 72% держав уже ухвалили принаймні один національний інструмент планування адаптації, ще 9% лише розробляють такі інструменти, серед них й Україна.

Адаптуйся, або… Зміни клімату та зміни на карті світу

Розташована в центральній частині Тихого океану Республіка Кірибаті з населенням 119 500 осіб, одна з перших ухвалила національний план з адаптації до змін клімату, адже 33 островам-атолам, з яких і складається Кірибаті, загрожує затоплення через підвищення рівня світового океану. Це найгірший сценарій, але найкращий теж не обіцяє нічого хорошого: потепління океану призведе до загибелі морської екосистеми, що є для островитян основним джерелом доходу й отримання їжі. У межах адаптації в республіці встановлено вдосконалена система раннього попередження про стихійні лиха, а також створюються зони відновлення рибних запасів.

У Боснії та Герцеговині протягом кількох десятиліть регулярно відбуваються інтенсивні посухи, тому місцеві фермери тепер замість яблук вирощують більш теплолюбну культуру — персики. Тут план адаптації передбачає використання стійких до клімату високоврожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур.

Мальдівські острови останніми роками страждають від зниження кількості опадів, що є життєво важливим джерелом прісної води, особливо в посуху. Уряд Мальдів за підтримки програми розвитку ООН створив систему управління водними ресурсами: у країні побудували великі зливові накопичувачі й опріснювальні заводи з переробки морської води.

Зміна клімату для Джибуті у східній Африці призводить до непередбачуваних злив і повеней, які завдають великої шкоди інфраструктурі та сільському господарству. У межах адаптації в республіці збудували дамбу, здатну захистити вразливі райони.

Щорічно майже 60 тис. будинків на узбережжі В'єтнаму страждають від повеней і штормів. Зміна клімату позначалася і на морських ресурсах: екосистема стає більш мізерною, зокрема місцеві фермери добувають все менше морських равликів і крабів. Уряд В'єтнаму запровадив проєкт відновлення мангрових лісів у прибережних районах, а фермерам надали альтернативу бджільництво. У межах проєкту їм видали по дві колонії бджіл і все необхідне для їхнього поселення в нові вулики.

У США від повеней страждає Маямі. Під час припливів — як правило, із серпня по жовтень — морська вода затоплює тротуари, просочуючись у місто через труби зливової каналізації. Тут адаптація передбачає модернізацію системи зливових стоків. Крім того, місцева влада активно працює над озелененням, щоб стабілізувати у місті температуру повітря у спекотні дні.

Для мінімізації збитків від зміни клімату адаптуватися необхідно своєчасно, інакше доведеться вживати радикальних заходів, як це зараз відбувається в Ірландії. Щоб виконати зобов'язання щодо скорочення викидів метану, в країні можуть забити 20% поголів'я великої рогатої худоби — 1,3 млн голів. За підрахунками аналітиків міжнародної аудиторської компанії KPMG, в Ірландії на сільське господарство припадає 35% шкідливих викидів, і це дуже високий показник: середній по Європі — 11%. Тепер у Дубліні точаться дебати — забивати худобу чи ні. Фермери чекають "вироку", затамувавши подих, адже вони можуть зазнати великих збитків.

Як боротися зі спекою? Нічого, крім дерев

Нещодавно в Україні затвердили Національну стратегію з екологічної безпеки й адаптації до зміни клімату, але поки що жодних конкретних заходів не вжили, президент лише анонсував висадження мільярда дерев.

"Згідно з дослідженням "Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди" українського екологічного клубу "Зелена хвиля", існує чітка залежність між приземною температурою в житлових масивах і густотою зелених насаджень. У Києві в різних районах температура повітря може відрізнятися на кілька градусів", — зазначає Ольга Гусакова.

З цією думкою погоджується Назар Бенч, експерт у сфері девелопменту та будівництва, власник ІБК "Фенікс груп". За його словами, більшою мірою зміна клімату загрожує містам із надмірною кількістю асфальтованих доріг, транспорту та бетонних будівель. На початок 2021 року в країні всього 120 населених пунктів оцінили за американським сертифікатом екологічності LEED, що означає, що будівельні проєкти відповідають вимогам енергоефективності й екологічності.

Експерти сходяться на думці, що порятунок насамперед в озелененні. "У протистоянні з аномальною спекою в умовах міста варто працювати над максимальним зниженням температури поверхонь будівель, доріг і тротуарів, а також над поглинанням надлишкового сонячного проміння, — каже Роман Пучко. — З цим добре справляються зелені насадження, які не пропускають сонячних променів на асфальт, унаслідок той не нагріється до 70 градусів. У розвинених європейських містах уже давно почали скорочувати асфальтовані площі, відводячи дедалі більше місця скверам і зеленим насадженням вздовж вулиць. Також активно використовують "зелені дахи", які крім стримання спеки також поглинають дощову воду, знижуючи навантаження на зливову каналізацію під час проливних дощів".

Назар Бенч додає, що загалом у Європі зараз орієнтуються на використання екоматеріалів. Для зелених об'єктів використовують високотехнологічну деревину, скло й інші ресурсозберігальні матеріали. Наприклад, у вікна вставляють шибки, які стримують проникнення сонячного тепла в приміщення, що знижує потребу в кондиціонерах. З цією метою використовують сонцезахисні системи на фасадах, які знижують температуру повітря всередині будинків: козирки, ламелі, жалюзі. Зовнішня та внутрішня теплоізоляція — сучасний тренд, зокрема в пострадянських країнах. Цей процес актуальний і для міст України, де є безліч панельних будинків, що акумулюють тепло під час спеки.

Екологія і споживання. Чи можна пристосувати міста до кліматичних змін

"Говорячи про адаптацію в містах, важливо згадати про їхнє споживання та те, яке навантаження вони створюють не лише в межах своїх кордонів, а й в інших країнах", — розповідає Роман Пучко. Він наводить приклад Амстердама, де вперше про це замислилися. У багатому місті з прогресивним керівництвом виявилося відносно легко пересадити всіх на громадський електротранспорт, розвинути парки та сквери, забезпечити містянам доступ до водойм, створити велоінфраструктуру, навчитися очищати каналізаційні води, щоб повторно їх використати, а також пускати у справу 95% матеріалів знесених будівель, озеленяти дахи, встановлювати жорсткі вимоги щодо екологічності нових споруд.

"Але набагато важливіше і важче мінімізувати ті викиди, які генеруються десь у Китаї або Бангладеші під час виробництва чергової футболки або різдвяних прикрас, які купує твоя громада", — підкреслює Пучко. Він резюмує, що ці системні дії дуже важливі для адаптації. Але поки в Україні до них дійде справа, можна почати хоча б з малого, наприклад, зі встановлення на гарячих вулицях розпилювачів води.