Екологія в борг. Як Україні розрахуватися з боргами перед природою і новими поколіннями

У 2020 році через пандемію COVID-19 Всесвітній день екологічного боргу настав 22 серпня — на три тижні пізніше, ніж роком раніше. Однак у 2021-му людство взяло "кредит" у Землі вже з 29 липня. Україна ж почала жити в борг у природи на два тижні пізніше, ніж у 2020 році.

Що це означає на ділі для кожного українця, з'ясував Фокус.

Екологія в борг у майбутніх поколінь

Щорічно, починаючи з 1987-го, цей день для всієї Землі і для окремих країн вираховується науково-дослідницькою організацією Global Footprint Network (GFN). Згідно з розрахунками GFN, вперше День екоборгу настав 29 грудня 1970 року.

GFN розраховує дату екологічного боргу на основі двох показників: біомісткості Землі, тобто кількості ресурсів, які продукуються протягом року, та екологічного сліду людства — скільки люди споживають і використовують ресурсів. Обидва показники виражаються в площі, необхідній для виробництва природних ресурсів, розміщення інфраструктури і для поглинання вуглецю.

Коли екологічний слід людства перевищує біомісткість, і настає День екологічного боргу.

Цього року планета пройшла цей рубіж 29 липня. За даними дослідників, екологічний слід людства виріс на 4,6%, тому у 2021 році День екологічного боргу Землі настав на місяць раніше, ніж у 2020-му. Фахівці GFN пов'язують це зі збільшенням викидів вуглецю в атмосферу і масовою вирубкою лісів у басейні річки Амазонки.

• Швидше за всіх природні ресурси витратили жителі Катару, для них День екоборгу цього року настав 9 лютого, і Люксембурга — 15 лютого.
• Найбільш ощадливими стосовно планети виявилися жителі невеликої африканської острівної держави Сан-Томе і Прінсіпі — їх борг припадає на 27 грудня.

В Україні День екоборгу настав 8 серпня

"Сподіваюся, що внесок у віддалення дати екологічного боргу зробило і посилення екологічного контролю, — говорить Фокусу Андрій Мальований, голова Держекоінспекції. — Держекоінспекція почала використання супутникових технологій для фіксації екологічних порушень, сучасних приладів, зокрема — безпілотників, розширила штат громадських інспекторів для охоплення контролем великих територій. Також пройшли два етапи територіальної реформи, утворені нові округу ДЕІ, що дозволяє інспекторам діяти ефективніше і злагодженіше, відкритий офіс інспекції в Кривому Розі, який більш "прицільно" бореться з промисловим забрудненням".

Стосується кожного: виснаження природних ресурсів і нестача води

За даними GFN, щороку людство витрачає поновлювані ресурси, рівні 1,6 можливостей планети. Якщо екологічний слід залишиться на колишньому рівні, то через 10 років людям знадобиться вже вдвічі більше ресурсів, ніж має у своєму розпорядженні Земля, а День екологічного боргу буде випадати на перше півріччя.

Ціна цього глобального "кредиту" з кожним роком стає все більш очевидною — втрата лісів, ерозія ґрунтів, недолік біорозвитку, накопичення вуглекислого газу в атмосфері.

За словами екоактивіста Олександра Коваля, виснаження природних ресурсів Землі, і зокрема України, так чи інакше торкнеться кожного. Уже зараз країна стикається з проблемою дефіциту прісної води. Причини дві — вирубка лісів і забруднення водойм.

"Вода в Україні не зникне, але буде настільки забруднена, що її очищення подорожчає в десятки разів і, відповідно, вартість прісної води стане величезною, — пояснює Фокусу Коваль. — У першу чергу постраждають бідні люди, ті, хто не зможе купити воду або поставити потужні очисні фільтри".

Більше того, дорожнеча очисних систем призведе до зменшення поливу ґрунту або до погіршення його стану через економію на очищенні. Родючість ґрунтів буде знижуватися, багато культур, такі як соя і буряк, можуть стати дефіцитними, а сільська продукція зросте в ціні. За словами екоактивіста, погіршення якості питної води, ґрунтів та повітря призведе до зростання захворюваності і смертності в Україні.

За даними Рахункової палати, якість річкового басейну Дніпра погіршується. Останні проведені дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів і речовин, які використовуються в парфумерії — синтетичного мускусу, важких металів: цинку і міді, а також ртуті. Ситуація також ускладнюється обмілінням річки, що відбувається через відсутність днопоглиблювальних робіт, які раніше проводили для використання Дніпра як транспортної артерії. Таким чином, екологічний стан басейну річки фактично катастрофічний.

Якщо екологічна ситуація не покращиться, вода і надалі буде забруднюватися. Виникне необхідність повного очищення Дніпра, що призведе до значних навантажень на державний бюджет: витрати можуть вирости у 2 тис. разів.

Прихована загроза: нелегальні кар'єри, видобуток бурштину, вирубка лісів

На думку Олега Савицького, члена правління громадської організації "Екодія", розрахунки GFN по споживанню ресурсів у випадку України не зовсім точні. У розрахунок не береться великий сегмент тіньової економіки, наприклад нелегальні кар'єри, видобуток бурштину, вирубка лісів. Тому можна припустити, що насправді День екоборгу в Україні настає значно раніше.

"Є, звичайно, невеликі зрушення — введення обмежень по фосфатам у мийних засобах, збільшення кількості тестів якості річкових вод. Але разом з тим існує велика загроза — олігархи просувають передачу Держводагентства та багатьох об'єктів водної інфраструктури у ведення Мінагрополітики, щоб за бюджетні гроші обслуговувати потреби агрохолдингів. Це зі свого боку призведе до ще більшого виснаження водних ресурсів", — упевнений Савицький.

Можна цитувати Ганді: "Хочеш змінити світ — почни з себе", але екоактивіст Олександр Коваль вважає, що такий принцип не спрацює, якщо в Україні не буде відповідних законів.

"Почати з себе можна і потрібно. Сортування сміття або відмова від пластика — це чудово, але вплинути на підприємства, які зливають неочищені води в річки або ТЕЦ, які не ставлять очисні фільтри, можна лише на законодавчому рівні", — вважає екоактивіст.

Щоб до 2050 року споживати рівно стільки, скільки здатна дати Земля, людство повинне щорічно відстрочувати День екоборгу на п'ять днів. Основні складові успішності цього завдання — раціональне використання водних, земельних, лісових ресурсів, ефективні механізми збереження біорізноманіття та обмеження викидів парникових газів.