Повз "Зелений курс". Чому Україна ігнорує зобов'язання перед ЄС щодо екологічної політики

екологія, навколишнє середовище, зелене листя
Фото: pexels.com | Україна втрачає можливість користуватися перевагами та можливостями Європейського зеленого курсу

Про екологічні проблеми України йдеться десятиліттями, і змінити ситуацію, що склалася, не допомогли навіть зобов'язання, прийняті державою у межах Угоди про асоціацію з ЄС.

Наприкінці вересня Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції, заявила, що Україна виконала Угоди про асоціацію з ЄС на 58%. Найбільшого прогресу досягнуто у сферах підприємництва, статистики та обміну інформацією та держзакупівлях. В аутсайдерах залишаються сфери фінансового співробітництва та боротьби з шахрайством, соціальна політика та трудові ресурси, а також транспортна інфраструктура.

Наскільки виконані пункти щодо охорони навколишнього середовища Стефанішина не повідомила. Проте правозахисна організація "Екологія. Право. Людина" (ЕПЛ) опублікувала свою оцінку виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сфері охорони навколишнього середовища. За її даними, жоден пункт не було виконано.

Провальні реформи. Чому в Україні "не приживається" законодавство ЄС у сфері довкілля

2015 року Кабмін схвалив 118 планів імплементації актів законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища. У межах Угоди Україна мала створити систему державного екологічного контролю, збільшити відповідальність за екологічні правопорушення, реформувати систему екологічного моніторингу, прийняти пакет законів у сфері поводження з відходами та розпочати виконання ще десятка найважливіших планів. Загалом у межах Угоди необхідно було імплементувати понад 360 законодавчих актів, близько 180 — ще до 2017 року. Однак на сьогодні всі екореформи виконуються або точково, або лише на регіональному рівні.

Згідно з звітом ЕПЛ, жодним із ключових складових Угоди у сфері охорони навколишнього середовища не відбулося реального прогресу. На думку виконавчої директорки організації Олени Кравченко, зобов'язання досі не виконані Україною через кілька причин, обмежені можливості профільного міністерства та парламентського екокомітету — одна з них.

Важливо
Зелені шерифи. Навіщо Україні створювати нову природоохоронну структуру?

"Причина інституційної слабкості міністерства, зокрема, у постійних змінах керівництва. Тому, щоб показати хоч якийсь результат, там планують точкові тактичні зміни, які чиновники можуть досягти за короткий період", — каже Фокусу Кравченко.

Низька екологічна усвідомленість суспільства та зокрема держслужбовців – причина, що веде до того, що реформи у сфері охорони навколишнього середовища не стають пріоритетними. Але найголовніша проблема – промислове лобі.

Екологічні реформи? Бізнес проти

Усі опитані Фокусом експерти зійшлися на думці: промислове лобі заважає ухваленню важливих екологічних реформ.

"Виконання умов Угоди вимагає від держави проведення глибоких системних реформ та прийняття нових, європейських правил гри українським бізнесом, — пояснює Фокусу Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики Української кліматичної мережі. — Це означає, що Україна має запровадити прозорі, відкриті, зрозумілі механізми у сфері захисту навколишнього середовища як для бізнесу, так і для громадськості. Але вимоги виконувати директиви ЄС зустрічають запеклий опір представників несумлінного бізнесу, які не вважають своїм обов'язком платити за викликане ним забруднення або модернізуватись, щоб попередити забруднення”.

За словами Савицького, Єврокомісія, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), окремі країни-члени ЄС всіляко підтримують ці реформи в Україні як технічно, фінансово, так і інформаційно та організаційно. Але це не здатне прискорити процес прийняття екореформ.

"Цього року критично важливі проекти законів "Про території Смарагдової мережі" [загальноєвропейська мережа особливо цінних природних територій для збереження рідкісних видів флори та фауни], "Про хімічну безпеку" та "Про запобігання, скорочення та контроль промислового забруднення" системно піддалися атакам і не було прийняті у Верховній Раді. А законопроекти "Про управління відходами" та "Про державний екологічний контроль" пройшли лише перше читання і далі не рухаються", — каже Савицький.

екологічні реформи, закон "Про управління відходами", закон "Про державний екологічний контроль"
Законопроекти "Про управління відходами" та "Про державний екологічний контроль" пройшли лише перше читання і далі не рухаються
Фото: pexels.com

На думку експерта, реформа, передбачена законопроектом "Про запобігання, скорочення та контроль промислового забруднення", могла створити для України широкі інвестиційні можливості для залучення приватного та кредитного капіталу в модернізацію промисловості, а також створити нові підприємства відповідно до стандартів ЄС.

"Але голосування було тричі провалене у залі Верховної Ради. При цьому з кожним наступним голосуванням кількість голосів "за" скорочувалася, а кількість відсутніх депутатів зростала, як і тиск на тих, хто підтримував реформу", — стверджує Олег Савицький. Він додає, що у довгостроковій перспективі підвищення екологічних стандартів могло б принести вигоду всім: збільшити капіталізацію бізнесу, підняти рівень життя в країні та загалом зміцнити державу.

Важливо
Незворотність. Зміни клімату можуть призвести до того, що Україна житиме в субтропіках

Еколог Сергій Волков, коментуючи законопроект "Про запобігання, скорочення та контроль промислового забруднення", звертає увагу на соціальну роль "проваленої реформи".

"Європейські директиви будуть бити за фінансовою складовою підприємств — це вливання величезних грошей у системи очищення, моніторингу та інше, на що не готові йти промисловці. Є і значний соціальний фактор. На підприємствах-забруднювачах працюють сотні тисяч людей і простіше їм доносити зворотний погляд, мовляв, якась екологічна інтеграція може призвести до втрати роботи. Відповідно, таке ставлення негативно впливає на просування законів", — каже Волков.

Подібну думку висловила Юлія Овчинникова, голова підкомітету в Комітеті ВР з питань екологічної політики та природокористування.

"Зі свого боку ми відкриті до конструктивного діалогу і завжди намагаємося знайти найбільш оптимальне рішення без шкоди для реформ та навколишнього середовища. Однак це має бути двосторонній процес", — каже Фокус Овчинников.

Провал екологічних реформ — удар по іміджу

За оцінкою Наталії Андрусевич, голови правління ресурсно-аналітичного центру "Суспільство та навколишнє середовище", Угода не мотивує державу до реформ у сфері довкілля.

"Проте за останній рік можна відзначити великий прогрес щодо виконання тематичного спрямування "Зміна клімату та захист озонового шару": були прийняті практично всі підзаконні акти для запуску системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, — зазначає Андрусевич. — Таку активну діяльність можна пояснити, з одного боку, розвитком кліматичної політики країни через розробку та прийняття другого національно-визначеного внеску України до Паризької кліматичної угоди [він передбачає зменшення викидів парникових газів до 35% від рівня 1990 р.] З іншого — намірами України синхронізувати свою політику з Європейським зеленим курсом [план зі скорочення викидів та забруднення навколишнього середовища] та задекларованою метою стати кліматично нейтральною країною до 2060 року [тобто дійти нульового викиду парникових газів]”.

Неналежне виконання зобов'язань щодо Угоди у сфері довкілля та зміни клімату може мати низку негативних наслідків для України, хоча формально "покарання" не прописане у самому документі.

"Передусім, це репутаційні втрати, адже договори потрібно виконувати. А щодо деяких директив чи регламентів, зазначених у переліку нормативно-правових актів, які Україна має застосувати відповідно до додатка ХХХ Угоди, вже давно пропущено дедлайни", — продовжує Андрусевич.

Важливо
Екологія в борг. Як Україні розрахуватися з боргами перед природою і новими поколіннями

Хоча Угода і не передбачає штрафів за невиконання договору, Україна має усвідомлювати, що нові прогресивні норми екологічного законодавства потрібні насамперед самій країні, адже забруднення повітря, проблеми з якістю питної води, вирубування лісів – все це можливе лише за умов відсутності реформ.

забруднення повітря, проблеми з якістю питної води, вирубування лісів, проблеми екології
Забруднення повітря, проблеми з якістю питної води, вирубування лісів – все це можливе лише за умов відсутності реформ
Фото: pexels.com

Крім того, ефективне виконання Угоди є передумовою того, що Україна зможе скористатися перевагами та можливостями Європейського зеленого курсу.Насправді більшість сфер, які регулюють курс, вже є серед зобов'язань у межах Угоди:поводження з відходами, зменшення та запобігання промисловому забрудненню, збереження біорізноманіття тощо. Тому, щоб Україна синхронізувалася з цілями ЄЗК, як це декларується нашим урядом, потрібно виконувати і Угоду, особливо у сфері клімату та охорони навколишнього середовища", — каже Наталія Андрусевич.

Невиконання зобов'язань перед ЄС, зокрема щодо промислового забруднення, скорочення викидів, належних екологічних стандартів товарів та послуг, є проблемою і для прогресивного українського бізнесу. Тому що зараз він має унікальну можливість скористатися можливостями ЄЗК, використовувати його інструменти для інвестицій у інноваційні розробки та технології, екологічні товари та послуги, приєднатися до зелених альянсів, заповнювати ніші на європейському ринку, де потрібні товари та послуги з низьким вуглецевим слідом.