Зелені шерифи. Навіщо Україні створювати нову природоохоронну структуру?

У вересні 2019 року на території національного природного парку "Тузловські лимани" в Одеській області браконьєри напали на працівників парку. За словами глави дослідницького департаменту парку Івана Русєва, поки одна група правопорушників била співробітників, інша витягала з лиману тонни кефалі. При цьому нападники виривали з рук співробітників природного парку камери, щоб ті не змогли зафіксувати правопорушення. Взимку 2020-го браконьєр обстріляв із вогнепальної зброї інспекторів рибного патруля в Івано-Франківській області.

Такі випадки не рідкість. Екоактивісти багато разів закликали українську владу розширити повноваження рейнджерів — так тепер називають єгерів — і забезпечити охорону не тільки заповідників і парків, а й їх працівників. Замість цього в Міністерстві охорони навколишнього середовища і природних ресурсів учергове задумалися про створення інституту екологічних шерифів.

Екошерифи в Україні: нереалізований проєкт

"Ідея полягає у тому, щоб на певну кількість населення була людина, якій довіряють, яка матиме відповідні знання, можливо, екоосвіту (наприклад, пройти курс екологічного аудиту). Шерифи на своєму прикладі і за рахунок авторитету довіри могли б формувати екозвички і карати за порушення (виписувати протоколи). Але заходи впливу вже формуватиме державна екологічна інспекція в області", — так Роман Абрамовський, міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів, описав суть нової посади.

Коли екологічні шерифи з'являться в Україні і якими повноваженнями володітимуть, невідомо: Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів на відповідний запит Фокуса до моменту відправки номера до друку не відповіло. Втім, ідея створення такої посади не нова. Ексміністр екології та природних ресурсів Остап Семерак ще у 2016 році говорив про те, що екошерифів повинні обирати місцеві громади на сесіях сільських та міських рад. Тоді проєкт реформування системи природоохоронного контролю передбачав ліквідацію Держекоінспекції та створення нового природоохоронного органу. Нова концепція передбачала перетворення Держекоінспекції з карально-контролюючого органу в природоохоронний.

"Якщо говорити про природоохоронний контроль, то інспектор Держекоінспекції і є таким шерифом. Він виявляє екологічні порушення, складає адмінпротоколи, залучає поліцію до розслідування злочинів і т. д. Зараз ми навіть розробляємо формений одяг, щоб громадяни могли відразу виділити інспектора з охорони навколишнього середовища серед працівників інших служб, — говорить Фокусу Андрій Мальований, голова Держекоінспекції. — Якщо посилити інспекторів Держекоінспекції, забезпечивши їх сучасним обладнанням і швидким транспортом, то необхідність у створенні окремого інституту екошерифів взагалі відпаде".

Андрій Хрутьба, експерт у сфері охорони навколишнього середовища, припускає, що екошерифи можуть з'явитися в результаті реформи Держекоінспекції або в крайньому разі — реформи служби охорони природно-заповідного фонду, тобто рейнджерів умовно "підвищать у званні". Але цей сценарій малоймовірний, адже до гучної посади мають додаватися відповідні повноваження, а наділити ними працівників парків ніхто не поспішає. "Якщо рейнджери піймають порушника, протокол вони не можуть скласти без присутності поліції, яка іноді на такі виклики їде по чотири години. За відсутності поліцейських інспектори парку не можуть вимагати документи для встановлення особи. Також для них передбачена зброя, але за фактом отримати на неї дозвіл майже неможливо", — пояснює Фокусу Андрій Хрутьба, підкреслюючи ще один важливий момент: офіційна ставка рейнджера — 4100 грн, менше мінімальної зарплати.

Існування лісів і парків, які не охороняються, вигідне дуже багатьом: можна безперешкодно займатися браконьєрством, вирубувати ліси, звозити в них відходи.

Тому, коли знову заговорили про необхідність запровадження посади екологічного шерифа, екоактивісти схрестили пальці з надією на те, що новація безпосередньо торкнеться саме рейнджерів. "Я очікую, що екошерифи матимуть чудові можливості, наприклад, здійснювати патрулювання територій або вести розслідування екологічних злочинів, — говорить Андрій Мальований. — У будь-якому разі це досить ризикова робота, адже порушники природоохоронного законодавства перешкоджатимуть їм або навіть нападатимуть. Тому перш за все такий екошериф має бути добре оснащений, можливо, навіть озброєний, щоб забезпечувати ефективну протидію злочинам".

Боротьба з браконьєрами: дуло межи очі

Кілька років тому Сергій Нагачев, інспектор парку "Тузловські лимани", в інтерв'ю розповідав про зустріч з браконьєрами. "Бачу — мисливці. Підходжу. Так, мовляв, і так, буду змушений вжити заходів. Відійшов, дістав смартфон [для акту необхідно зробити фото-, відеофіксацію]. Включив камеру, розвертаюся — вони мені дуло межи очі. Ну, кажуть, давай, фотографуй. Я за інерцією сфотографував. Не те щоб героїзм, просто за інерцією. Телефон браконьєри відібрали. Але, в принципі, легко відбувся".

Рейнджери сьогодні дуже уразливі перед порушниками, але екоактивіст Олександр Коваль вважає, що шерифів навряд чи наділять необхідними повноваженнями, щоб вони могли захищати парки без залучення поліції. Адже у цьому випадку МВС доведеться ділитися своїми функціями, на це у відомстві навряд погодяться.

"Щоб щось змінилося в охороні природно-заповідного фонду країни, потрібно збільшувати бюджет Міністерства охорони навколишнього середовища і природних ресурсів або в крайньому разі дозволити паркам самим заробляти і відповідати за безпеку, наприклад, зробити вхід в парк платним або продавати ліцензії на риболовлю", — говорить Коваль.

На думку екоактивіста, існування лісів і парків, які не охороняються, вигідне дуже багатьом: можна безперешкодно займатися браконьєрством, вирубувати ліси, звозити в них відходи. Він припускає, що екологічні шерифи якщо і з'являться, то лише на папері, тому ніяких кардинальних змін в системі охорони природно-заповідного фонду не відбудеться.