Бурштинська ТЕС: дві аварії протягом місяця

Увечері 28 листопада на Бурштинській ТЕС пролунав вибух. За даними рятувальників, у сьомому енергоблоці розгерметизувалася екранна труба діаметром 60 мм, через що стався викид газопарової суміші та газів із топки котла. Чотири співробітники станції отримали опіки.

Незабаром з'ясувалося, що ця аварія була далеко не першою. Завдяки спільному розслідуванню "Схем" і "Центру протидії корупції" стало відомо ще про один інцидент, що трапився в ніч із 2 на 3 листопада. До 10 гектарів території станції залило рідиною темного кольору, вона проникла за межі станції. За оцінками експертів, стався прорив золошлакопроводу з токсичними речовинами — відходами від спалювання вугілля.

"Рідину, яка вилилася під час аварії, відкачували в Бурштинське водосховище, звідки вода потрапляє в місцеві колодязі, річку, потім у Дністер і за межі країни. Експертиза довела, що у воді, яку відкачували у водосховищі, перевищено норму миш'яку (миш'як є у вугіллі, який спалюють станції). У ДТЕКу брешуть, що прорвало колектор (звичайну ливнівку) і затопило всього 0,4 га, а збитків навколишньому середовищу немає", — повідомив Віталій Шабунін, голова правління "Центру протидії корупції". При цьому Державну екологічну інспекцію вкотре не допустили на підприємство з перевіркою.

У журналістському розслідуванні наводиться офіційна відповідь ДТЕК. Компанія заявила, що стався розрив колектора промливих вод і загрози для навколишнього середовища немає. Хімічна лабораторія підприємства не зафіксувала перевищення шкідливих речовин у водосховищі.

Після виходу розслідування компанія заявила, що інформація у ньому не відповідає дійсності.

"Ми неодноразово зазначали, що порив колектора зливових вод не має нічого спільного із золошлакопроводами, які не знаходяться на цій ділянці. Отже, забруднення підтопленої води відходами апріори не могло бути, — сказано в повідомленні ДТЕК. — Зазначаємо, що підприємство дотримується правил поводження зі золошлаковими відходами, ТЕС має всі дозвільні документи у сфері поводження з відходами, передбачені чинним природоохоронним законодавством".

Утім, в екологічних активістів і без цих аварій давно назріло багато претензій до Бурштинської ТЕС.

Із широко заплющеними очима

У травні 2021 року британський аналітичний центр Ember назвав Бурштинську ТЕС першою на континенті за масштабами викидів двоокису сірки. За даними за 2019 рік, із 30 теплоелектростанцій — найбільших забруднювачів, 18 перебували в Україні. До п'ятірки лідерів із забруднення такого типу увійшли лише українські ТЕС: Курахівська, Бурштинська, Трипільська, Луганська та Зміївська. На трьох останніх місцях у десятці також українські електростанції: Вуглегірська, Слов'янська та Ладижинська. Шосте та дев'яте місця посідають турецькі ТЕС Сеітомер та Тунчбілек.

Згідно з дослідженням Ember, основними джерелами забруднення діоксидом сірки від вугільної енергетики в Європі є Україна, що виробляє 27% викидів, Туреччина (24%), Сербія (15%) та Боснія і Герцеговина (11%). 44% від загального обсягу викидів SO2 у Європі від вугільної енергетики.

Тобто про проблему викидів українських ТЕС і конкретно Бурштинської відомо давно, і навіть не перший рік, але лише зараз на неї звернули увагу.

"Ми давно говоримо про цю проблему, тільки сенсу поки ніякого, — пояснює Фокусу Олексій Олійник, засновник "Бурштинського екологічного каналу". — Громадськість, місцеві жителі й активісти не перший рік пишуть листи і залишають заяви з проханням звернути увагу на ТЕС. Чорний дим виходить із труб по 10-20 разів на день — спалюють вугілля. Людей це дуже турбує, і вони одразу пишуть заяви, тільки от держекоінспекцію з перевірками на підприємство не пускають".

За словами Олійника, ТЕС готується до планових перевірок за три дні — починають спалювати газ — і відповідно інспектори не фіксують порушень. Місцеві органи влади ніяк не реагують на головний регіональний забруднювач повітря та води — юридичних повноважень немає, та й прибуток до місцевої скарбниці йде.

"Ця боротьба триває вже дуже давно. Особисто я займаюся цим питанням із 2017 року. Але проблеми були ще й до 2011 року, до моменту придбання станції компанією ДТЕК. Жодних кардинальних заходів ніхто не вживав", — каже Олійник.

Обіцяти — нічого не означає. Чому буксують екологічні реформи

Ще в червні на форумі "Ukraine 30. Екологія" президент Володимир Зеленський зазначив, що ключові екологічні реформи, враховуючи рамковий закон про регулювання промислового забруднення, мають бути ухвалені до кінця року. Це необхідно зробити відповідно до вимог Угоди про Асоціацію з ЄС. Однак до кінця року залишилося менше місяця, і досі не зрозуміло, як регулюватимуть це питання.

За даними "Центру протидії корупції", в Україні перебуває 13,5 тис. підприємств із високим ступенем екологічного ризику, 8,8 тис. — середнім, 4,2 — незначним. Лише 5-10% із виявленої та нарахованої держекоінспекцією шкоди для навколишнього середовища стягується з порушників природоохоронного законодавства. При цьому Україна — на четвертому місці в Європі та на п'ятому місці у світі за кількістю смертей через забруднене повітря на 100 тис. населення.

Українські екологічні організації вважають, що вирішити проблему з відсутністю реальної відповідальності за порушення екологічних вимог може законопроєкт "Про державний екологічний контроль" №3091, а ширша реформа, передбачена законопроєктом №6004-2, має суттєво зменшити промислове забруднення. Але зараз парламент зволікає з їх ухваленням.