Операції в укриттях і військові медики замість сімейних: як українці лікуються в умовах війни

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на січень 2023 року в Україні зафіксували понад 5 млн внутрішньо переміщених осіб. Це люди, які втекли від бойових дій або з окупованих територій до відносно безпечних регіонів. Автоматично люди втратили можливість відвідувати своїх сімейних лікарях. Водночас навантаження на первинну ланку на західній Україні суттєво збільшилось. В коментарі Фокусу заступник міністр охорони здоровʼя Сергій Дубров пояснює, що критичної ситуації через це не виникло.

Де отримують медичну допомогу переселенці?

"Ми як міністерство відразу розуміли, що така проблема може виникнути, тому МОЗ розробив необхідні документи", — пояснює Дубров.

За його словами, насамперед були внесені зміни в ту нормативну базу, яка вже існувала в системі охорони здоровʼя після вторгнення. Таким чином кожен пацієнт в Україні може отримати медичну допомогу навіть без декларації з сімейним лікарем.

"Навантаження дійсно відчувається, але звернень щодо критичних ситуацій, коли людина не змогла б отримати допомогу або консультацію, в нас немає", – уточнює чиновник.

Найскладнішою можна вважати ситуацію на деокупованих територіях, особливо на лінії зіткнення. Наприклад, з Херсонщини багато лікарів виїхали, тому там проблеми вирішуються інакше — на допомогу приходять військові лікарі. Також виїзні бригади екстреної допомоги можуть надавати послуги первинної медичної ланки або забезпечувати діагностику.

Аналогічна ситуація і програмою "Доступні ліки". Якщо люди через війну переїхали до іншого регіону, то вони можуть отримувати всі необхідні їм препарати.

За домовленістю з Європейським Союзом навіть ті громадяни, що змушені були виїхати до інших країн, можуть отримувати в межах ЄС медичну допомогу, не сплачуючи страхові виплати, підкреслює заступник міністра.

Операції в укриттях не проводяться

На початку повномасштабної війни було немало репортажів про те, як українки народжували дітей в бомбосховищах лікарень. Фокус також розказував про роботу Київського перинатального центру на Оболоні, де за необхідністю навіть кесарів розтин готові були зробити в підвалі.

Як пояснює Дубров, сьогодні операції в укриттях (якщо ми не говоримо про безпосередньо місця бойових зіткнень) вже не проводять. Він підкреслює, що жодне, навіть обладнане бомбосховище, не зможе замінити операційної.

"Дійсно, кожен лікувальний заклад повинен мати укриття, але можливість забезпечення повноцінної діяльності лікарні в укритті дуже сумнівна. Десь укриття кращі, десь гірші, десь можна оперувати, а десь — ні, десь можуть перебувати всі пацієнти, десь лише частково. Але жодне з них не може повністю замінити операційну", — наголошує посадовець.

Дубров каже, що в тому ж Києві сьогодні нема потреби в тому, щоб робити операції в бомбосховищах. При загрозі ракетних обстрілів лікарі просто чекають на закінчення повітряної тривоги — і вже потім проводять операцію.

Планові операції в контексті війни

6 грудня 2022 року через російські удари по енергетичній інфраструктурі в Україні МОЗ рекомендував обласним військовим адміністраціям призупинити планові операції. На практиці, як підкреслює заступник міністра, це проблемою не стало.

За його словами, рішення про призупинення планових оперативних втручань при перенавантаженні на медзаклад в Україні прийняли ще на початку повномасштабного вторгнення. Але все це ще додатково розглядалось на місцях, тобто такі операції переносили на інший час лише за наявною необхідністю. В той самий час, ургентні операції проводились оперативно.

Блекаут українські лікарні подолали за допомогою генераторів.

"Якщо говорити про Київ, то я не памʼятаю, щоб були якісь катастрофічні ситуації, при яких світла в лікувальних закладах не було б годинами", — говорить Дубров.

Нагадаємо, на початку березня в Україні зареєстрували два випадки зараження на кір. МОЗ опублікувало пам'ятку на випадок контакту з інфікованим.