"Не всім потрібні біонічні руки": у Львові протезуватимуть українців зі складними пораненнями

У квітні в місті Винники Львівської області відкриється сучасний центр з реабілітації, протезування, реконструктивної хірургії та психологічної підтримки Superhumans Center, що бесплатно надаватиме послуги постраждалим від війни українцям. Директорка клініки Ольга Руднєва розказала Фокусу про вартість проєкту, хто лікуватиметься в медзакладі та чому не всім постраждалим потрібні біонічні протези.

Гроші, гуртожиток і біонічні протези

Центр у Винниках вирішили будувати на базі державного Львівського обласного шпиталя ветеранів та репресованих ім. Ю. Липи. Вартість проєкту та утримання центру в найближчі два роки коштує загалом близько $54 млн.

"Це повністю залучені кошти, державні гроші ми не використовуємо. В нас зараз є понад $20 млн на будівництво, обладнання і перший рік роботи. І ми продовжуємо працювати для залучення всієї потрібної суми", — наголошує СЕО Superhumans Center.

Палатний фонд клініки (його здача запланована на жовтень цього року) розрахований всього на 45 пацієнтів одночасно. Але є важливий момент — вони будуть знаходитись в центрі разом з близькою людиною. Як говорить Руднєва, близькі мають бачити, через що проходить пацієнт центру, бо якщо цього не відбувається, то людина повертається додому з усіма потрібними навичками, але рідні починають її занадто опікати та не давати можливості розвиватись.

В майбутньому біля центру планують побудувати гуртожиток, щоб родичі, що супроводжують пацієнта, могли там зупинитись.

Директорка підкреслює: центр, що будується у Львівській області, надаватиме комплексну послугу.

"Ми не позиціюємо себе як лікарня. Ми позиціюємо себе як центр повернення людям втрачених можливостей", — наголошує директорка медзакладу.

В центрі проходитимуть лікування люди зі складними пораненнями та ампутаціями, в тому числі ті, від кого вже відмовились в інших центрах протезування.

Весь процес реабілітації займатиме 3-4 тижні, але це, як підкреслює співрозмовниця Фокуса, не "санаторний відпочинок". Це активний період, під час якого людині з пораненням треба докладати зусиль, щоб ужитися зі своїм протезом і повернутися до нормального життя вже зі штучною кінцівкою.

У кожної людини, що проходить протезування, є власне бачення свого майбутнього. Хтось із бійців, що втратили кінцівки під час бойових дій, сподіваються після реабілітації знов повернутись на фронт, дехто мріє пробігти марафон, а інші люди планують просто жити вдома і не перенасичувати себе активністю. Як пояснює Руднєва, в центрі будуть відштовхуватись саме від цілей окремого пацієнта, розробляючи план реабілітації для нього.

"Звісно, всі хочуть біонічний протез, щоб виглядати, як суперлюдина, але не всі його потребують. Ми маємо розуміти, який образ життя буде вести наш пацієнт, щоб визначити, який протез їй насправді потрібен", — зазначає директорка.

Якщо людина після реабілітація планує повернутись на поле боя, то біонічний протез навряд підійде, бо його треба заряджати раз на добу, він дуже чутливий до води й бруду, а також видає певні звуки, що на фронті може бути небезпечним.

"Після завершення реабілітації в Superhumans Center кожна людина буде залишатись на моніторингу з нашими психологами, бо ми розуміємо, що відновлення після посттравматичного синдрому може тривати все життя. Будь-що може стати тригером. Дуже важливо, коли ми побачимо ці "червоні прапорці", повертати людей в терапію, повертати до нормального психологічного стану", — пояснює Руднєва.

Про передачу центру державі

"Ми називаємо себе таким квазідержавним-приватним партнерством, бо хочемо вибудувати спільну екосистему з державною лікарнею, хочемо довести, що це можливо", — ділиться директорка центру.

Центр у Винниках надаватиме всього чотири послуги:

• протезування дорослих та дітей,
• реконструктивна хірургія,
• реабілітація,
• лікування ПТСР.

Втім, люди з мінно-вибуховими травмами, які стануть пацієнтами Superhumans Center, потребуватимуть і інших медичних послуг. Їх надаватимуть якраз в державному шпиталі. Натомість лікарня зможе відправляти своїх пацієнтів із запитом на реконструктивну хірургію чи протезування до реабілітаційного центру.

Вже сьогодні будь-який крок по створенню Superhumans Center команда узгоджує з Міністерством охорони здоровʼя України. В майбутньому клініку планують повністю передати державі, але "дедлайни" цього процесу в центрі поки що не визначають.

Як підкреслює Руднєва, центр передадуть, коли МОЗ буде здатен утримувати центр самостійно, включно з його фінансовим забезпеченням.

Команда Superhumans Center вже запланувала масштабування проєкту — в наступному році планують почати будівництво ще пʼяти центрів в Україні. Серед міст, які розглядають під такі проєкти, — Харків, Дніпро, Миколаїв, Вінниця і Рівне. Також сподіваються побудувати аналогічну клініку в Маріуполі після його деокупації.

"Ми всі будемо людьми з інвалідністю"

Руднєва говорить, що одна із задач її команди — унормальнити інвалідність в Україні.

"Я вчора зустрічалась зі своїм другом, який втратив дві кінцівки. Ми сиділи в кафе в Києві, де серед приблизно 20 відвідувачів було дві людини з інвалідністю — двоє хлопців на протезах. Варто розуміти, що інвалідність стане постійною частиною картинки після закінчення війни, вже є частиною нашої реальності", — зазначає директорка центру.

Люди, що втратили кінцівки, залишаться невіднятною частиною суспільства, але це можуть бути українці не з ампутаціями, а з крутими протезами, не з ранами, а зі шрамами, наголошує Руднєва.

Насправді мова йде не тільки про військових. Реабілітація так само актуальна і для цивільного населення, ба більше — вона може не обмежуватись людьми з пораненнями.

"Якщо нам дуже пощастить, то ми всі будемо людьми з інвалідністю, бо з віком ми всі стаємо людьми з інвалідністю. Якщо доживемо років до 80, у всіх будуть проблеми з зором, слухом і так далі", — підкреслює директорка центру.

Нагадаємо, влітку минулого року у Львові також анонсували будівництво Національного центра реабілітації Unbroken ("Незламні") з робопротезуванням. Його створили на базі Першого медичного об'єднання Львова.