Як виглядав Київ у XX столітті: з'явились світлини столичної залізниці 50-х років (фото)
Київську залізницю почали електрифікувати у 50-х роках минулого століття, і на той момент йшлося лише про постійний струм та приміські електрички. До того, як паротяги та теплотяги були замінені, поїздка на 20 кілометрів могла займати півдня.
У мережі з’явились історичні знімки київської залізниці 50-х років. Відповідними фото та цікавими фактами про історію столичного вокзалу поділились 17 вересня у спільноті "Спрага".
У публікації йдеться, що у 50-х роках минулого століття до Києва прийшла електрифікація. На той момент — лише у вигляді постійного струму та приміських електричок. Вантажний та пасажирський залізничний рух здійснювався за допомогою паротягів та теплотягів.
"Це був унікальний час. Ще довкола царство паротягів, але вже з'явилася контактна мережа для електричок", — підкреслили історики.
Вони розповіли, що ранні радянські електрички попри "незграбність" ходили на Донецькій дорозі навіть у 80-х роках.
"Ви не уявляєте, що в ті роки означала електрифікація залізниці та введення перших регулярних приміських електричок. Важкодоступні раніше райони області досягалися значно швидше, і не потрібно було більше ніяких паротягів, старих допотопних вагонів, диму та кіптяви", — зазначили у спільноті.
На початку 50-х років поїздка з Києва до міста Боярка, тобто на 20 кілометрів, займала майже півдня. Вже за кілька років семафори та старі пасажирські вагони зникли, а вокзал — помітно змінився.
У 60-х роках до столиці прийшла електрифікація вже змінним струмом. Тоді були електрифіковані магістральні та інші лінії, зокрема, Москва-Київ-Козятин-Здолбунів-Львів та Фастів-Знам'янка-П'ятихатки.
У Києві з’явились магістральні пасажирські та вантажні електротяги вітчизняного та чехословацького виробництва, а вже до кінця 60-х років лінію Москва-Київ-Львів повністю перевели на електричну тягу. Також почали електрифікувати приміські ділянки Київ-Тетерів та Київ-Яготин. Там вантажний і пасажирський рух здійснювався за допомогою теплотягів до 90-х років.
"У ті роки став знаменитим начальник Південно-Західної дороги Петро Федорович Кривоніс (1910-1980). Саме завдяки цій людині наша київська Південно-Західна дорога була одна з найпередовіших у всьому СРСР, і одна з перших отримувала найновішу техніку", — додали у "Спрага".
Нагадаємо, під час розкопок на археологічній ділянці Каба в Мексиці дослідники виявили залишки раніше невідомого палацу. Він особливо примітний неймовірною схожістю з руїнами мая, виявленими у Гватемалі.
На території японської стоянки просто у чагарниках виявили історичний скарб. Археологи дістали з ґрунту залізні мечі, наконечники стріл, реліквії, бурштинові прикраси та глиняний посуд.