"МВС навряд чи буде у захваті": поліція може затримувати ухилянтів замість ТЦК, — Костенко
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть втратити частину своїх повноважень у процесі мобілізації. Зокрема, йдеться про передачу функцій перевірки громадян і патрулювання від ТЦК до Національної поліції.
Як розповів секретар парламентського комітету з питань національної безпеки Роман Костенко в інтерв’ю YouTube-каналу "Є питання", у Міністерстві оборони напрацьовують низку рішень щодо вдосконалення системи мобілізації, однак ці кроки поки не варто називати повноцінною реформою.
За його словами, нинішні ініціативи радше є окремими управлінськими підходами та експериментальними рішеннями, спрямованими на коригування роботи ТЦК. Серед них — ідея змінити функціональне навантаження центрів комплектування, зокрема забравши у них повноваження щодо перевірок на вулицях і передавши ці завдання правоохоронним органам.
"Є бачення, щоб забрати у ТЦК функції патрулювання та перевірок і передати їх поліції. Така ідея обговорюється, однак вона є дискусійною. Думаю, що в МВС навряд чи будуть у захваті від цього, але наразі ми не оцінюємо, добре це чи погано — йдеться лише про одне з можливих рішень", — розповів Костенко.
Він зауважив, що подібні зміни не обов’язково усунуть суспільну критику, яка нині спрямована на ТЦК. Існує ймовірність, що негатив просто переорієнтується на поліцію, якщо саме вона виконуватиме функції оповіщення та залучення громадян до військової служби. При цьому ключове питання — не репутаційні втрати окремих структур, а здатність держави забезпечувати необхідні темпи мобілізації в умовах війни.
Крім того, він підкреслив, що сьогодні ТЦК залишаються важливим елементом оборонної системи, адже саме через них здійснюється комплектування Збройних сил. Попри критику, ці структури виконують критично важливу функцію для утримання фронту, і будь-які зміни мають враховувати цей фактор.
Окремо він звернув увагу на те, що проблема мобілізації не обмежується лише діяльністю ТЦК. Серед основних причин, які стримують людей від вступу до війська, — страх перед війною як такою, ризики для життя і здоров’я, невпевненість у якості підготовки, а також питання умов служби та керівництва в підрозділах.
Мобілізація в Україні — чому в людей немає мотивації йти на війну
У цьому ж інтерв’ю нардеп нагадав, що держава вже робила спроби підвищити привабливість служби через запровадження контрактів із чіткими термінами, покращення підготовки та фінансові стимули. Зокрема, було збільшено тривалість базової військової підготовки та запропоновано додаткові виплати. Втім, навіть такі кроки не забезпечили очікуваного рівня залучення.
За словами Костенка, нині першочерговим завданням є не зниження суспільного напруження навколо мобілізації, а забезпечення стабільного поповнення війська для утримання оборони. Саме цей показник має бути головним критерієм оцінки будь-яких змін у системі.
Водночас він наголосив, що всі нововведення слід впроваджувати поступово, у форматі пілотних рішень, із подальшим аналізом їх ефективності. При цьому важливо узгоджувати позиції між Міністерством оборони та Генеральним штабом, оскільки бачення змін у них може відрізнятися.
Також Костенко приділив увагу питанню мотивації. На його думку, держава зробила акцент переважно на фінансових стимулах, тоді як ідеологічна складова залишилася недостатньо розвиненою. Він вважає, що усвідомлення екзистенційної загрози для країни мало б стати ключовим мотиватором для громадян, однак ця складова не була належним чином сформована на початку повномасштабної війни.
"Ми часто говоримо про мотивацію, але зазвичай зводимо її до матеріальних благ — мовляв, потрібно більше платити, більше давати. Так, це важливо, і я сам пропонував ініціативи щодо покращення умов для військових. Але, на мою думку, ми свого часу втратили ключове — ідеологічну мотивацію. Адже найсильніший стимул — це розуміння, що ворог може прийти сюди, знищувати наш народ, руйнувати домівки та нашу ідентичність. Саме це мало б звучати з перших днів повномасштабного вторгнення", — заявив він.
Нагадаємо, що, за словами заступника командира загону розвідки 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Нацгвардії України "Барса", військовозобов’язані, які перебувають у розшуку ТЦК або під час війни проживають за кордоном, не повинні брати участь у виборах, оскільки це було б несправедливо щодо тих, хто воює. Він також наголосив, що мобілізація в Україні зараз є примусовою, а групи оповіщення повинні бути готові реагувати на напад на військових аж до застосування табельної зброї.
Також Фокус писав, що через нестачу особового складу Міноборони посилює відповідальність за ухиляння та шукає шляхи поповнення лав військових. Він додав, що служба має бути обов’язковою для всіх, а за мобілізованими слід зберігати робочі місця та закріплювати підрозділ і спеціальність.