Легендарна золота пектораль: 55 років тому був знайдений скарб, який дивом лишився в Києві
За легендою, археолог Борис Мозолевський привіз унікальну скіфську пектораль на собі, сховавши за курткою. І у Москві дуже хотіли забрати унікальний скарб, знайдений на Дніпропетровщині, але артефакт вдалось лишити в Україні.
Скіфська пектораль була знайдена о 14:30 21 червня 1971 року під час розкопок на кургані Товста Могила у Дніпропетровській області. За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту: "Зобов'язуюсь знайти щось велике і блискуче". І попри те, що більшість курганів, які він досліджував, були розграбовані ще в давнину, йому пощастило. Фокус зібрав все, що відомо.
Скіфська пектораль із золота 958 проби датується IV ст. до н. е., її вага — 1150г, а діаметр — 30,6см. Її прикрашають близько 100 майстерно виконаних фігурок. Пектораль була виготовлена грецькими майстрами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.
Вона зберігається у Скарбниці Національного музею історії України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України. Її вважають безцінною, але теоретично, в різні часи пектораль оцінювали від 2 до 200 млн доларів.
Золота скіфська пектораль – як її було знайдено
Борис Мозолевський, який знайшов пектораль, - це видатний український історик, археолог та поет. З ім’ям Бориса Мозолевського пов'язані археологічні дослідження багатьох археологічних пам'яток. Курган Товста могила він став досліджувати через будівництво нових кар'єрів та підприємств у Дніпропетровській області, коли древні кургани опинилися під загрозою знищення.
За своє життя Борис Мозолевський обстежив близько 150 курганів різних епох, у тому числі 100 скіфських. Багато з них було розграбовано ще у стародавні часи, але все одно вдавалось знайти щось цікаве.
Восени 1970 почалася підготовка розкопок Товстої Могили – одного з найвеличніших скіфських курганів Дніпропетровщини. В давнину він був пограбований, досліджений археологами, і, на їх думку, досить добре вивчений. Але Мозолевський у своїй книзі "Скіфський степ" згадував, що ублагав бурильників закласти ще одну свердловину: "І раптом на глибині 7 метрів у ній пішов глиняний викид!.. Варто мені було завагатися того дня хоч на мить, і Товста Могила досі б ховала свої скарби".
Розкопки виявили поховання молодої скіфської цариці і всі її золоті прикраси, включно із золотою гривнею з 7-ма фігурками левів, що переслідують коня. В маленькому саркофагу біля цариці була покладена її дитина, яка померла пізніше. Це відкриття було одним з перших наукових тріумфів Мозолевського. Далі розкопки пішли по "грабіжницькому" ходу, який тягнувся до поховальної камери самого царя. Цікаво, що археолог усюди бачив сліди грабіжників: розбиті глечики та рештки поховальних предметів. І так він дістався до головної поховальної камери правителя, до якої древні злодії не дістались і там Мозолевський знайшов пектораль: "Я побачив, як зблиснуло золото, і якимсь невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і явно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками. На хвилю я заціпенів".
За легендою, одягнувши її на шию і замаскувавши тілогрійкою, Мозолевський доставив знахідку до Києва. Насправді, в Київ пектораль везли під охороною озброєних міліціонерів, потягом Запоріжжя — Київ, у першому купе четвертого вагона.
Мозолевського прийняв 1-й секретар ЦК КПУ Петро Шелест, директор Інституту археології Федір Шевченко, президент АН УРСР Борис Патон. Попри тиск Москви, скарб залишився в Києві і саме через цю знахідку був створений Музей історичних коштовностей, який в ті часи називали просто: "Золота комора".
Пектораль – навіщо вона була створена
У стародавньому світі пектораль була досить поширеним атрибутом і виконувала різні функції: від захисних ("пектус" — з латинської перекладається як груди, тому її носили воїни) i до ритуальних (була символом влади). Зважаючи на матеріальну та художню цінність Скіфської пекторалі, вона виконувала останню функцію.
"Безперечно, Скіфська пектораль має сакральний характер, можливо, навіть мала певне значення у здійсненні ритуалів — з цього приводу є різні інтерпретації, — пояснює Любов Клочко, провідний науковий співробітник відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей України. — Важко однозначно сказати, кому пектораль належала. Але відомо, що у скіфів, як у всіх давніх народів, на царя покладалися також і жрецькі функції. Про це писав і Борис Мозолевський, підтвердження цьому є також у працях Геродота".
Є три основні версії пояснення структури пекторалі:
- Золота пектораль показує будову нашого Всесвіту, в тому вигляді в якому його бачили стародавні скіфи.
- Пектораль була картою скіфських володінь, яку міг зрозуміти тільки той, для кого вона була створена.
- Пектораль – це древній скіфський календар. Відомо що скіфи були язичниками, саме тому кожен день, місяць, рік, і т.д. мали свої божества у вигляді домашніх тварин, розташованих на пекторалі по колу.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про знаменитий Гессенський скарб, який був знайдено в Німеччині.
А поблизу легендарного "Узбережжя скарбів" в американській Флориді знайшли понад 1000 срібних і золотих монет. Це допомагає відновити історію флоту 1715 року, який затонув внаслідок негоди.