Одна зміна у формулі – і наркотик уже "легальний": в Україні заборонили цілі групи "синтетики"

Наркоторговці в Україні більше не зможуть обходити закон, створюючи нові синтетичні наркотики на основі заборонених. Держава переходить до контролю не лише окремих психоактивних речовин, а й цілих груп їхніх похідних. Про це у своєму facebook та блозі OBOZ.ua написав заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Андрій Нєбитов.

Ідеться про постанову Кабінету Міністрів №1213 від 2 жовтня 2026 року, яка змінила перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою №770. Під державний контроль тепер підпадають похідні шести основних хімічних груп – синтетичних канабіноїдів, фентанілу, катинону, фенетиламіну, триптаміну та нітазену.

Контроль автоматично поширюється на сполуки з визначеними структурними ознаками, тож вносити до переліку кожну нову формулу окремо більше не потрібно. Щоб притягнути продавця до відповідальності, поліції достатньо висновку експертизи про належність речовини до однієї з контрольованих груп. Водночас, зауважує Нєбитов, постанова не робить наркотиком автоматично будь-яку нову сполуку: вирішальними залишаються відповідність критеріям, результати дослідження та вимоги закону.

Чому лазівка працювала роками

Коли держава забороняла чергову речовину, лабораторії змінювали її структуру, додаючи або замінюючи окремі атоми. Для організму ефект залишався тим самим або ставав небезпечнішим, однак формально виникала інша сполука – і вона виходила на ринок під новою назвою.

Процедура заборони однієї формули зазвичай тривала від кількох місяців до року: проєкт погоджують МОЗ, Держлікслужба, МВС, Нацполіція, Мінфін, Держмитслужба, Мінекономіки, Офіс генпрокурора та Мін'юст, окремо проводять громадське обговорення щонайменше 30 днів, після чого потрібен висновок Державної регуляторної служби. Увесь цей час продукт продавали законно.

Справа U-420

Поліція ліквідувала мережу магазинів U-420, які працювали під виглядом сувенірних крамниць, а насправді торгували синтетичним канабісом у вигляді джоінтів. Накрили 105 торгових точок, місця виробництва та фасування, затримали організаторів.

Паралельно мережею зацікавилися журналісти-розслідувачі: вони купили продукцію у трьох київських наркошопах і передали її до приватної лабораторії та Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. У зразках виявили синтетичний канабіноїд ADB-4en-PINACA.

Доказом наркоторгівлі, за словами Нєбитова, ця закупівля стати не могла. За матеріалами самих журналістів, вона відбулася 2 лютого 2026 року, тоді як постанова Кабміну №146 від 5 лютого внесла ADB-4en-PINACA до переліку контрольованих речовин і набула чинності лише 7 лютого. Заборону цієї речовини, як зазначає посадовець, ініціювали Нацполіція та МВС. Запит до МОЗ надіслали ще у вересні 2025 року, під час підготовки спецоперації.

Про тиск на правоохоронців

Окремо посадовець заявив про спроби впливати на громадську думку та дискредитувати поліцію – через погрози, проплачені інформаційні майданчики, підконтрольні Telegram-канали й окремих блогерів. Конкретних імен, видань чи каналів він не назвав.

"Зробити Україну зручним наркоринком для зловмисників не вдасться — ні за гроші, ні через тиск, ні шляхом медійного бруду", – написав Нєбитов.

Він додав, що ухвалення одного документа роботу не завершує: потрібні постійний моніторинг нових психоактивних речовин, взаємодія з експертними установами та міжнародна співпраця.

Раніше повідомлялося, що заява екскомандира батальйону про підкинуту йому "траву" підтвердилася в деталях. Слідчі ДБР встановили не лише коло причетних, а й точну кількість підкинутих речовин та весь ланцюг спланованої провокації.

Також Національна поліція викрила масштабний наркосиндикат "Хімпром" із розгалуженою структурою, що діяв і в Україні, і за кордоном. Його лідером виявився громадянин Росії, який координував злочинну діяльність дистанційно, перебуваючи за межами країни.