Проєкт Convergence: штучний інтелект і мінідрони на полі бою
Багато що вказує на те, що армія США здійснила прорив у реалізації своєї давньої ідеї та створила мережу для проведення високошвидкісних багаторівневих атак. Нові системи з підтримкою ШІ об'єднують усі види військ у єдину мережу, що атакує супротивника на всіх рівнях.
Проєкт "Конвергенція" (Convergence), що розпочався у 2020 році із серії експериментів із "навчання" штучного інтелекту в пустелі, скоротив час передавання даних від датчика до вогневого засобу до швидкості, про яку армія раніше могла тільки мріяти. Аналізуючи розрізнену інформацію з датчиків за мілісекунди за допомогою комп'ютерів зі штучним інтелектом, ці системи визначають оптимальний вогневий засіб до того, як противник ухвалить якесь рішення. Іншими словами, проєкт Convergence показав насправді прискорене ведення боїв на так званій "релевантній швидкості".
Фокус переклав текст Кріса Осборна, присвячений новому військовому проєкту США.
Наприклад, мінідрони, що діють на передовій, змогли виявити важливі деталі про ціль на віддалені, а потім швидко передати ці дані більшим дронам, вертольотам, комп'ютерам зі штучним інтелектом і навіть наземній бронетехніці — й усе це за лічені секунди. Досвідчені розробники озброєння, які давно знайомі з амбіціями та зусиллями армії з модернізації, називають Convergence не інакше як проривом.
"Я думаю, що деякі речі, які ми продемонстрували в межах проєкту Convergence, стали справжнім проривом у майбутнє. Використання штучного інтелекту для пошуку цілей і визначення всіх цих даних відповідає тому, що багато разів говорили міністр і головнокомандувач: у майбутньому ми орієнтуватимемося на дані… Дані — це боєприпаси майбутнього", — сказав генерал-майор Джон Рафферті, директор міждисциплінарної групи з високоточних вогневих засобів великої дальності Командування перспективних збройних сил.
За інноваціями проєкту Convergence стоїть цікава та повчальна історія, що сягає корінням у багаторічні зусилля армії з інновацій і модернізації. Проєкт Convergence досягає оперативних успіхів, передбачених десятиліття тому в процесі розробки інтегрованої, програмно керованої радіостанції під назвою Об'єднана тактична радіосистема (JTRS). JTRS, яка пройшла через багаторічні випробування та розробки, була задумана як багаторівнева, безпечна та високошвидкісна комунікаційна виділена лінія для скасованої армійської програми Future Combat Systems (Бойові системи майбутнього).
Ідея полягала у безпечному передаванні голосових повідомлень, відео та даних по інтернет-протоколу (IP) з використанням зашифрованих Агентством національної безпеки хвильових форм високої пропускної спроможності. Численні варіанти JTRS — враховуючи інтегровані в транспорт наземні мобільні радіостанції, портативні, ранцеві та малогабаритні (HMS) радіостанції, і навіть повітряні варіанти — мали створити багаторівневі мережі обміну даними без необхідності створювати фіксовану інфраструктуру. Кожна радіостанція JTRS була не лише точкою передавання, а й маршрутизатором, що давало можливість підтримувати масштабні операції. Невеликі радіостанції HMS навіть встановлювалися на крилі безпілотника Shadow, щоб забезпечити зв'язок у межах прямої видимості між наземними та повітряними засобами й обмін інформацією у важкопрохідній місцевості.
Чи знайоме вам хоч щось із цих розробок? Так чи інакше, амбіції програми JTRS, яка так і не була повністю реалізована, знайшли продовження у сучасних інноваціях армії США у межах проєкту Convergence.
Про автора
Кріс Осборн — працював у Пентагоні як висококваліфікований експерт в офісі помічника державного секретаря Збройних Сил із закупівель, логістики та технологій. Крім того, Осборн працював ведучим і військовим експертом на національних телеканалах. Виступав на Fox News, MSNBC, The Military Channel і The History Channel як запрошений військовий експерт. Магістр порівняльного літературознавства Університету Колумбії.