Роздача повісток — це не призов: у ЗСУ пояснили, навіщо українців викликають у військкомати
У 90% випадків військовозобов'язаних не відправляють у армію, а просто уточнюють дані для ведення обліку.
Начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних сил України Роман Горбач пояснив, як відбувається мобілізація та навіщо українцям роздають повістки на вулицях. Він дав інтерв'ю телеканалам ICTV та "UA: Перший".
За словами Романа Горбача, людей, яким видають повістки на пляжах, блокпостах, вулицях чи в інших публічних місцях, не обов'язково одразу забирають служити й відправляють на передову. Лише в поодиноких випадках центри комплектування (колишні військкомати) відразу призивають чоловіка в армію, якщо він відповідає вимогам.
"Роздача повісток не означає, що військовозобов'язаного громадянина відразу призивають до лав Збройних сил або інших військових формувань. У 90% і навіть більше — це зовсім не так, повістки, перш за все, роздають, щоб громадянин з'явився до територіального центру комплектації і начальник цього центру зміг уточнити його військово-облікові дані, стан здоров'я", — заявив Роман Горбач.
Представник ЗСУ спростував думку, що повістки можуть вручати як покарання, наприклад за порушення правил дорожнього руху. Правоохоронці не можуть видати документ, який гарантує швидкий призов громадянина — це можливо лише після уточнення даних і проходження медогляду.
Він додав, що вручення повістки можливе в будь-якому місці, де це не заборонено законом. Начальники центрів комплектування самі обирають місця, де можна з більшою ймовірністю зустріти потенційних призовників і виконати завдання щодо набору людей до лав ЗСУ, у тому числі вести облік військовозобов'язаних і збирати актуальну інформацію про них.
Вручити повістку може не лише представник центру комплектування, а й глави ОТГ, роботодавці (керівники організацій) і співробітники уповноважених структур, таких як Нацполіція. Зазвичай військові частини укомплектовують за територіальним принципом залежно від кількості людей у регіонах. Насамперед в армію забирають людей із необхідними спеціальностями, тому в Україні зараз багато немобілізованих добровольців.
"Якби кожен громадянин розумів відповідальність, яка зараз покладається на всіх нас, перейнявся нею та виконував усе, що від нього вимагає законодавство, то ці повістки взагалі не треба було б вручати", — прокоментував Роман Горбач ситуацію з мобілізацією в Україні.
Раніше адвокат юридичної фірми "Ілляшев і партнери" Володимир Адонін розповів, що буде, якщо військовозобов'язаний відмовляється від призову. Закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, але ухильники часто йдуть на угоду зі слідством і одержують менш суворі санкції. За словами юриста, в українській судовій практиці налічуються десятки вироків за ухилення від призову.
15 липня стало відомо, що петиція про заборону видачі повісток на вулиці набрала 25 тисяч підписів. Тепер президент України зобов'язаний її розглянути й дати свою відповідь.